
«На руку ковінька»: що насправді ховається за дивним українським висловом
Український фразеологізм «на руку ковінька» означає «саме те, що треба, вигідно». Його коріння в старовинній грі з палицею-ковінькою та кулькою-опукою. Цей вираз досі живе в мові, а також має «гостре» продовження — «матері його ковінька».
28 вересня
127

Це́нтнер, а не центне́р: наголос, що не піддається сумнівам
Єдино правильний наголос у слові «центнер» — це́нтнер. Запам’ятати легко, згадавши схожі слова це́нтр і це́нт. У всіх родах і відмінках наголос незмінний. Говоріть упевнено й грамотно — мова цінує точність!
21 вересня
147

Дружний і дружній: як одна літера формує два світи слів
Слово «дружний» приховує два світи: гармонію спільних дій і тепло дружніх стосунків. Як одне слово вміє об’єднувати серця та колективи — у короткій лінгвістичній історії.
14 вересня
171

«Обналічити» чи «зняти гроші»? Як правильно сказати українською
Слово «обналічити» — типовий суржик, якого варто уникати. Мовознавиця Лариса Чемерис пояснила, що єдиний правильний український відповідник — «переводити в готівку». А «зняти гроші» — лише близький за змістом вираз.
24 серпня
283

Не сніданками єдиними: як уникнути мовної пастки
В українській мові немає вислову «годувати сніданками» у значенні затягування обіцянок. Замість кальки з російської варто вживати питомі фрази: «годувати жданиками», «тягнути за ніс» чи «морочити голову».
17 серпня
202

«Дослідний» і «дослідницький»: у чому різниця
Прикметники «дослідний» і «дослідницький» мають близькі, але різні значення. Перший стосується експериментів і перевірок, другий — діяльності та підходу дослідника. Розбираємо нюанси з прикладами.
10 серпня
243

Коли сірник зустрів запальничку і чому на їхньому рандеву не місце спалахуйкам
Сірники та запальнички — не просто побутові речі, а частина нашої культури. Правильно українською — сірники і запальничка. Дізнайтесь історію цих вогняних помічників і збережіть красу рідної мови!
03 серпня
231

Коли струмок змінює історію: що насправді означає "перейти Рубікон"
Вислів "перейти Рубікон" означає зробити незворотний крок. Та мало хто знає, що ця історія бере початок із маленької річки в Італії та великого рішення Юлія Цезаря, яке змінило хід історії й долю всієї Римської республіки.
27 липня
340

«Сарафанне радіо»: говоримо, але чи бачили колись?
Вислів "сарафанне радіо" — чужорідна калька, яку легко замінити питомими українськими аналогами. У статті — живі, дотепні варіанти: від "черезтинного радіо" до "Бі-бі-сі: баба бабі сказала". Говорімо своє!
06 липня
357

Ось де собака заритий: що насправді означає знайомий вислів і звідки він узявся
Фразеологізм "Ось де собака заритий" знайомий багатьом, але мало хто знає його справжнє значення та походження. У матеріалі — кілька версій появи вислову: від давньогрецьких легенд до радянських хитрощів із приховуванням майна.
29 червня
324

Втрачати чи губити? Як правильно вживати дієслова
Дієслова «втрачати» і «губити» близькі за значенням, але відрізняються нюансами: «губити» стосується матеріальних речей і випадкової втрати, а «втрачати» — нематеріального і незворотного. Розберемо приклади та правила вживання.
22 червня
300

Коли доречно казати «мати місце»? Розвінчуємо мовні міфи
«Мати місце» — калька з французької, що часто звучить канцеляризмом в українській. Дізнайтеся, коли варто уникати цього виразу і які українські синоніми краще використовувати, а коли «мати місце» цілком доречно.
15 червня
240