Мовні цікавинки

Колядник — той, хто співає колядки на Різдво. Дізнайтесь, як правильно ставити наголос: коля́дник, коля́дка, коля́дний. Бережімо традиції та українську мову!

У сучасній українській мові слова «квиток» і «білет» більше не синоніми. Білет означає екзаменаційні питання чи цінні папери, тоді як квиток відкриває доступ: до подій, транспорту, організацій і навіть мрій.

Розбираємо важливу мовну різницю: «рубити» та «рубати» — не взаємозамінні. Перше означає підшивати тканину, друге — завдавати ударів або діяти різко. Дізнайтесь, у яких випадках легко припуститися помилки та як її уникнути.

Українські сороміцькі вислови мають давнє й відверте походження. “Скочити в гречку”, “піти наліво”, “тримати свічку” чи “спіймати облизня” — це не просто фразеологізми, а відлуння інтимних обрядів і традицій наших предків.

«Холостяк» — росіянізм із дивним підтекстом: буквально «порожняк». Українською кажемо парубок і дівка, а нейтрально — одинак і одиначка. Бо українська мова завжди знає, як сказати краще.

Прикладка — це мовна магія, що оживляє слова. Вона не лише описує предмет, а й дарує йому нове ім’я: місто Київ, річка Дніпро, поет-романтик. Як писати прикладки правильно — окремо, через дефіс чи в лапках? Читай у нашій публікації!

Тире — не просто знак пунктуації, а пауза з характером. Воно підкреслює головне, розділяє думки, створює ритм тексту. Дізнайтеся, коли ставити тире й як воно додає мові виразності та емоції.

До 1933 року в українській мові існували інші назви розділових знаків: кома була «розділкою», тире — «рискою», дужки — «клямрами», а крапка з комою — «середником». Ці забуті слова зберігають дух нашої мовної історії.

Де ставити кому після «так», «еге», «гаразд», «аякже», «ні», «що»? Розповідаємо легко й з прикладами: коли ці слова відкривають речення та потребують паузи, а коли кома зайва. Прості правила, що зроблять ваш текст виразним і грамотним.

Український фразеологізм «на руку ковінька» означає «саме те, що треба, вигідно». Його коріння в старовинній грі з палицею-ковінькою та кулькою-опукою. Цей вираз досі живе в мові, а також має «гостре» продовження — «матері його ковінька».

Єдино правильний наголос у слові «центнер» — це́нтнер. Запам’ятати легко, згадавши схожі слова це́нтр і це́нт. У всіх родах і відмінках наголос незмінний. Говоріть упевнено й грамотно — мова цінує точність!

Слово «дружний» приховує два світи: гармонію спільних дій і тепло дружніх стосунків. Як одне слово вміє об’єднувати серця та колективи — у короткій лінгвістичній історії.