Олександр Прокопчук (#DrMozolok)

Олександр Прокопчук (#DrMozolok)

Олександр Прокопчук (#DrMozolok)

Лікар, очільник Золотоніської первинки
60 публікацій
118115 переглядів

9 січня 2020 Олександр Прокопчук розпочав свою блогерську діяльність на власній сторінці у Facebook. Тоді він написав свій перший пост на медичну тему, а читали його на то час лише близькі та друзі. Натомість сьогодні спільнота, яка цікавиться думками Олександра Сергійовича налічує багато тисяч людей.

Тут ми розповімо: хто такий Олександр Прокопчук, чим він цікавиться та чому здатен зацікавити інших. При створенні цієї текстівки, ми послуговувалися його власним дописом від 8 січня 2021 року, тож вважаємо за доречне лишити стиль оповіді від першого лиця. Знайомтеся – Олександр Сергійович Прокопчук:

Я народився у мальовничому місті Коростень, що на Поліссі, 23 липня 1991 року. У 2014 році закінчив Вінницький медичний університет. Кар'єру за фахом починав на Коростенщині. Маю дві спеціальності: «сімейна медицина» та «організація управління охорони здоров'я».

Станом на зараз – працюю директором центру первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) у місті Золотоноша, що на Черкащині. Але це все – «суха» автобіографія. А я волів би будувати розповідь у форматі «про себе».

Отже, я сімейний лікар. Особливістю мого лікарського світогляду є те, що я сприймаю людський організм цілісною системою. І вважаю обов'язковим починати лікування тіла, з налагодження психо-емоційної сфери. Тому так захоплююсь вивченням людської психології.

Окрім того, я ще й доказовий (!)лікар.Це така когорта лікарів, які «пруть» проти системи, несуть здоровий глузд і сучасні медичні знання українцям.А ще я модератор спільноти «Доказові батьки». У нас зібрані кращі лікарі України, які використовують лише науково доведені методи лікування.

Гобі у мене багато, але, певно, номер один - це подорожі, у які ми їздимо з дружиною, донькою та друзями. Також люблю читати книги. Улюблені напрямки: історія і психологія. Навіть зібрав невелику власну бібліотеку. Книги і пацієнти - моє джерело натхнення.

Ще одним гобі, що «дрімає», є малювання. Дрімаюче воно, бо пензля до рук беру раз на рік-два, як маю час і бажання. Зрештою, речей, які можна назвати словом «гобі» - у мене чимало. Одне навіть рідкісне...Я проектую настільні ігри, в які граємо компаніями. Про все це – і про медицину зокрема – я розповідаю у своїх блогах, які тепер публікуються ще й на сайті Золотоноша.City!

Дякую усім, хто весь цей час зі мною, і усім тим, хто доєднається у прийдешньому!

Щиро Ваш #DrMozolok