Тут відпочиваю душею
Так про свій колектив каже старійшина підприємства Людмила Тонкопряд. Їй є з чим порівнювати: 23 роки віддала комбінату хлібопродуктів, але розкуто і вільно відчула себе тільки поруч із жінками дільниці благоустрою.
- Ми – дружні, у нас весело, − розповідає Люда. – День промахаємо мітлами, а ввечері сходимося на базу і хочеться якогось коника утнуть. Тому рукава позв’язуємо на одязі, іншому в туфлі газет напхаємо. Я своїх 49 років зовсім не відчуваю. Йдемо додому, ще й жартуємо. А ввечері подружка Зіна ще й подзвонить. Син дивується: ви ж цілий день з нею на роботі спілкувалися?!
Про непрестижність свого заняття навіть не задумується.
- Будь-яка робота важлива і потрібна. Без нас Золотоноша була б нечупарою, а ми її щороку омолоджуємо! - каже.
Вдома її чекають 2 собаки та 4 котиків. На базі опікується приблудою, яку назвала Найдою.
- Що собі готуємо, тим і домашніх улюбленців пригощаємо, − розповідає. – Іноді можу їм щось смачне купити. Себе теж балую, особливо після зарплати. Можу гроно винограду купити, як захочеться, або ж апельсинів. Буває, що мету, а мені той виноград аж ввижається.
По салонах краси не ходить. До манікюрів-педикюрів байдужа. Але якби отримала подарунковий сертифікат, то не відмовилася б від такого задоволення. Приємно, коли люди дякують за роботу. Напередодні 8 Березня перехожі вітали з прийдешнім святом. А минулого тижня якийсь чоловік підійшов і теж поздоровив. Спочатку й не зрозуміли, що за празник. «З Масляною», − пояснив.
Ввечері на неї чекає чоловік та мама. Син Сергій з молодою дружиною мешкає у Черкасах.
- Аби було здоров’я та все добре у дітей, − поділилася мріями.
