Проводи на пенсію сподобалися, захотілося ще раз
Любов Бондар – пенсіонерка, у комунальній сфері майже 2 роки. Прийшла сюди у неповні 58, бо треба було доробити до пенсії. 28 років пропрацювала у Глухівському інституті луб’яних культур, потім − у лабораторії Золотоніського дослідного господарства. Як косили, в’язали, молотили, ще й виводили нові сорти конопель − може розповідати довго і цікаво. Не приховує, що й самі палити пробували. Після розформування – рік продавцем, а потім ще 3,5 роки у лабораторії в Глобино на Полтавщині, де для проживання 4 золотоніських лаборантів виділили номер у готелі.
- Ми передавали свій досвід глобинцям, вчили їх, а потім нам сказали «Спасибі» і показали на двері, − з гумором згадує Любов Олексіївна. – 9 місяців стояла на обліку у службі зайнятості, а тоді пішла працювати в «Базис». На пенсію мене дуже гарно провели, привітали, купили гарне банне полотенце у подарунок, подякували за роботу. Така увага до мене! Сподобалося! Тож і подумала: ще працюватиму.
Вдома чоловік Олександр Володимирович зрадів поповненню рядів пенсіонерів, та дружина була категоричною: «Сядемо вдвох і будемо одне на одного дивитися? Ні! Я буду на роботі!»
Чоловік обожнює природу, спостерігає за птахами, зміями, що вилазять на пеньки. Тільки пригріє сонечко, і він за велосипед. «Ти до своїх гадюк?» - питає дружина, а його вже й слід простиг.
- Пробувала я бути вдома, − ділиться. – Так чоловік із сином засіпали: дай оте, принеси оте, потримай оте. Е ні, хлопці, вибачайте, я вже краще на роботу.
Нині опікується розсадою в теплиці. Напасинковані і вирощені сотні горщиків квітів вже не поміщаються на відведених квадратах.
- Тепер он для мене особисті хороми Олександрівна будує, − каже про нову теплицю.
