Найближчими днями дощів нам не бачити. То хоч згадаємо як кажуть, коли надворі погана погода...

Прикладів безліч: нéгідь; негóда; негóдиця; негóдка; негóдонька; непогíддя; непогíдь; непогóда; плю́та; скви́ря; слотá; сльотá; чви́ря; шарýга. Іншими словами ляпави́ця; моквá; мокля́к; мокрéча; мокротéча; мокря́к; мокря́ччя; сльотá; слякотá; хля́га; хля́гоза; хля́да; хля́ка; хля́павка. У народі ходять і інші назви – мжичка, мрячка, мигичка, мряка.

А українському народу притаманна ще та креативність, тож на основі цих слів були вигадані і переносні значення, і прислів’я, і приказки. Наприклад, сльота – це хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, із багном на землі. А от у переносному, ба навіть – лайливому, значенні це набридлива, надокучлива людина:

— А хто це на дурничку причепився до саней?! — Це я, — підіймає голову Люба. — Сльота! — Від сльоти чую, — .. не ображається дівчина (Михайло Стельмах, Щедрий вечір).

Звідти ж і фраза як сльота, тобто — невідступно, надокучливо, набридливо.

Але сльота не є взаємозамінним зі словом дощ. Тож подібні оказії, як у нашому заголовку, краще не вживати у слововжитку.

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися