Ми продовжуємо ділитися з вами цікавинками нашої солов’їної мови. От, до прикладу, чи чули ви коли-небудь слово «брунатний»? Впевнена, що навряд, а дарма, адже воно використовується для позначення красивого кольору, так званого - «каштанового». У народі говорять, що це колір достатку, мудрості та виваженості.
.
Українська мова має свої унікальні найменування кольорів, які не вживають більше ніде. Вони становлять унікальний словниковий запас нашої нації, тож про справжні назви популярних кольорів — читайте у нашому матеріалі.
Цинамоновий – колір кориці
Цим прикметником можна описати не лише колір, але й смак, ба навіть - асоціацію. Що приходить на думку при згадці кориці — звісно ж, тепло, турбота, випічка та смачна кава.
Так і хочеться розгорнути коричневі палітурки, вдихнути цинамонові, кавові нотки і почати читати шоколадні історії старого Львова …
Блаватний або волошковий – квітковий відсвіжний колір
Блават та волошка — це колір відомої нам усім квітки, доволі часто цей відтінок помилково калькують і називають – «васильковим». Та, зрештою, ми маємо власні автентичні назви, якими і можемо послуговуватися.
.
І от розгорнемо книгу, а там й вірші Володимира Сосюри знайдуться, з блаватною ранковою атмосферою…
.
Васильки у полі, васильки у полі,
і у тебе, мила, васильки з-під вій,
і гаї синіють ген на видноколі,
і синіє щастя у душі моїй.
Смарагдові та бурштинові знахідки
А ці кольори не мають стати для вас новинкою, хоча чомусь на позначення специфічних відтінків зеленого та коричнево-жовтого кольору ми не використовуємо ці конструкти для активного слововжитку.
.
Смарагдовий – це колір, який виник на основі подібності до кольору смарагду - дорогоцінного мінералу. Він виділяється своєю насиченістю та наче сяє життям із середини.
.
А от бурштин – це колір природної скам'янілої викопної смоли хвойних чи покритонасінних рослин. Який може бути і сірого, і блакитного відтінку, але найпопулярнішим є саме жовті та коричневі відтінки. Але цей відтінок варто називати саме бурштиновим, а не «янтарним».
.
До речі, із цікавого – римляни називали цей камінь «гарпакс», а перси — «кавубою», тобто каменем, здатним притягувати полову, латинською це «сукцин», а от синонім «янтар» відомий ще з часів Київської Русі.
.
У віршах Любомира Дмитерка є цікавий, кольоровий рядок: «За вікном багряніла осінь. Земля красувалася в рум'яних яблуках, янтарних динях, пурпурових помідорах…».
.
А як вам акварельна цитата з вірша Лесі Українки: «Може, то казка знадлива тії смарагдові луки, плеск тепловодої річки, злотоіскристі піски?».
Коралевий чи кораловий?
Коралевий — саме так українською правильно звучить назва кольору, що має величезну кількість відтінків. Існують і рожево-коралевий, і оранжево-коралевий, і червоно-коралевий і ще купа інших барв. Та попри всі ці напівтони, саме кораловий відтінок легко розпізнати серед інших.«Важка вода, та від води ще важче небо. Тому принаджує нас ваша глибина, чарує й кличе нас спокусливо до себе ваш коралевий бог з морського дна». А от Богдан-Ігор Антонич використовує «коралевий» в асоціативній якості. Погодьтесь, що звучить це вкрай вишукано!
.
Червоні цікавинки
Для позначення яскравих, насичених відтінків червоного в українській мові є доволі багато назв. Але криваво-червоний – найбільш насичений. Звучить досить дивно, маємо визнати, навіть якось жахливо, але не будемо мислити стереотипами – це просто доволі вишуканий, ефектний та нескромної краси відтінок.
.
Але якщо ця назва вам не до смаку, то існують й інші барви червоного, наприклад, «багряний» - найбільш глибокий та насичений червоний. Цей колір уособлює величність та силу. Його можна побачити під час сходу сонця. Розкішний вигляд, який так влучно описала Леся Українка:
.
«Розжеврене, червоне сонце низько
Спустилося, багряним світлом грало
По деревах, по квітках і по річці,
Що віддалі велично протікала.
«Дивіться, як злотисте око плине
В воді блакитній!» – крикнула Марія.
.
Багряний (густо-червоний), шарлатовий, червлений, густо-червоний, багровий (густо-червоний з легким синюватим відтінком), пурпурний (темно-багровий), червінковий (густо-червоний), червіньковий (густо-червоний з коричневим відтінком), бордо чи бордовий (темно-червоний), буряковий або бурячниковий, вишневий, малиновий, кіноварний (яскраво-червоний), рубіновий (яскраво-червоний), кумачевий (яскраво-червоний), огняний (кольору вогню), червоногарячий (яскраво-червоний), яро-червоний (яскраво-червоний), червчатий (яскраво-червоний), шарлаховий (яскраво-червоний), чермний (яскраво-червоний), червонуватий, червонкуватий, червонястий, червоненький, червонявий, мідно-червоний (червоний з жовтим відтінком), рудий (червоно-жовтий), рудуватий, рудавий, рудо-жовтий, буланий (світло-рудий) – зазвичай про масть коня, гнідий (червонувато-рудий) – також про масть коня, цегляний (коричнувато-червоний), темно-цеглистий, темно-цеглястий, морквяний (оранжевий) – все це ми, не замислюючись, називаємо червоним кольором.
.
Тож не все так просто в українській кольоровій палітрі. Вона така насичена, що не вміститься, мабуть, у жодній книзі, адже наша поетика доволі яскраво описує усі доступні нашому погляду барви. Варто просто роззирнутися: тут вам ще і пурпуровий, і лазуровий, і золотавий знайдеться!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
