Справжня осіння погода з дощами, холодом і туманами, суботи 17 жовтня, схоже, вирішила перепочити і порадувала золотонісців теплою, хоч і похмурою дниною.
Вранці, у центрі міста, біля фонтанів, можна було побачити групу людей, які жваво спілкувалися між собою і радісними вигуками зустрічали новоприбулих. Відзначити День харчовика і дату народження свого підприємства, яку вони багато років поспіль ознаменовували саме цього дня, зібралися ветерани одного з найбільших колись у Золотоноші заводів – лікеро-горілчаного. Ініціатором зібрання став, зрозуміло, незмінний організатор урочистих заходів на підприємстві – Валерій Голуб. Серед тих, хто знайшов час зустрітися з колегами, були представники різних підрозділів «Златогора», яких на виробництві було чимало.
Зустріч продовжилася у залі засідань міської ради. Хвилиною мовчання присутні згадали колишніх працівників ЛГЗ, які вже відійшли у небуття. І полилися спогади… Про рідний завод добрими словами відгукувалися: колишній начальник планового відділу Зінаїда Балкова, майстер складу готової продукції Ганна Лисенко, директор виробництва Людмила Тищенко, головний інженер Віталій Олексенко та багато інших. Привітав своїх колишніх колег і депутат Верховної Ради Віталій Войцехівський, який, за його словами, і досі відчуває себе «заводянином». Цікаво було слухати незабутні епізоди з життя славетного підприємства, яке своєю продукцією підкорювало колись Європу, отримувало престижні нагороди у Парижі, Мадриді та інших містах світу. Добрим словом згадали першого директора Івана Петровича Гончарова, який передав кермо правління легендарному Анатолію Павловичу Жуковському. Про нього говорили з особливим теплом. Розповідали, як шанований очільник заклав міцний фундамент підприємства, «вирощуючи» власні кадри з колишніх випускників шкіл, даючи їм направлення у профільні вищі навчальні заклади. Це він називав жартома «займатися «селекцією»! Тож не дивно, що «маркою» заводу стали – дисципліна, чесність, порядність, довіра і працелюбність. «Полова відміталася», як образно висловився хтось з виступаючих, залишалися міцні і надійні люди. Найбільшим покаранням для тих, хто завинив, було у ті часи не звільнення, а три місяці роботи у цеху склотари. Черги бажаючих влаштуватися на виробництво ніколи не зменшувалися, адже там відчувалася стабільність і повага до людини. У нелегкі часи «сухого закону», вдалося вижити і зберегти колектив завдяки випуску мінеральної води. Згодом фахівці підприємства винайшли нові власні бренди горілки з оригінальною рецептурою, придумали назви, знайшли спеціалістів, які розробили макети етикеток, дизайни пляшок і упаковок. Так з`явилися на світ відомі горілчані напої «Трапезна», «Графська», «Чиста сльоза», «Горобина на коньяку», чотири види бальзамів, сувенірні напої. Асортимент продовжував зростати. Ветерани згадували, як колись навіть збирали березові бруньки і ягоди горобини, щоб продукція була натуральною. «Ех, пройшов «період Жуковського», - підсумували свої спогади златогорівці, - більше такого не буде!»
Цікаво, хто ж придумав назву, під якою у 2001 році завод був офіційно зареєстрований, як ТОВ «ЗЛГЗ» «Златогор»? Виявляється, автором цього наймення став літописець підприємства, програміст Володимир Супрун, який багато років поспіль збирав історичні дані з народження і життя заводу, його повсякдення, створив картотеку відеофільмів та зібрав безліч фотоматеріалів.
З гіркотою говорили ветерани про сьогодення їхньої «альма-матер», якою тепер керують заїжджі чужаки, для них працівники заводу – ніхто, просто робоча сила. Які у підприємства перспективи? Ніхто не знає…
Прозвучала і така думка: «Дарма стільки вагонів продукції ми відправляли клятим рашистам! А вони того й не оцінили…» Але їй протистояла інша: «Не дарма, бо тепер знаємо, що вони такої горілки неспроможні виготовити, тому й лізуть до нас!»
Наостанок ветерани виробництва переглянули фільм про відзначення святкових дат на «Златогорі», посміялися, пригадали щасливі часи, які назавжди залишаться у пам’яті. Довго ще не розходилися, стоячи біля ганку міської ради, домовлялися про нові зустрічі.
Здоров`я вам, довгих років життя, миру і спокою, дорогі ветерани!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
