Золотоноша 2 жовтня попрощалася із своїм молодим захисником Вадимом Продаєвичем. Скорботно на Струнківці, де на провулку Марії Примаченко (Чкалова) мешкав захисник. Провести воїна в останню земну дорогу прийшли друзі, сусіди з мікрорайону.
Вадим Миколайович народився 1 лютого 1995 року у Золотоноші. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Навчався у міській загальноосвітній школі №5. Після отримання свідоцтва вступив до Золотоніського професійного ліцею.
-
- Вадим був щирим, добрим, чуйним і веселим хлопцем, - згадують однокласники. – Він завжди приходив на допомогу у найтяжчу хвилину.
Починаючи з 2013 року, коли Вадиму виповнилося 18, він пов’язав своє життя з військовою справою. 13 років стояв на захисті рідної країни.
Його бойовий шлях проліг через найгарячіші точки фронту, де він проявив себе як мужній, сміливий, віданний військовій присязі воїн. Служив водієм-оператором 1-го екіпажу безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних БАК багаторазового застосування мультироторного типу спеціального призначення роти безпілотних систем спеціального призначення 4-го батальйону оперативного призначення військової частини 3018 Національної гвардії України.
23 вересня 2026 року шалена куля обірвала життя Героя поблизу населеного пункту Лозова Ізюмського району Харківської області.
За зразкове виконання військового обов’язку був відзначений медаллю Президента України «За оборону України», що вручається військовослужбовцям для відзначення героїзму та внеску в захист держави. Має відзнаку військової частини – нагрудний знак «За чин».
2 жовтня Вадима Продаєвича золотонісці провели в останню дорогу. Похований Герой на Струнківському кладовищі, де й відбулася церемонія прощання.
Осиротіли рідні - дружина Інна, син, батько Микола Борисович, мати Валентина Юріївна та сестра Аліна і її сім’я. Свою родину Вадим любив найбільше, опікав їх, захищав. Про найскладніше намагався не розповідати батькам, щоб вони менше хвилювалися. Він беріг своїх рідних і часто мовчав про те, через що доводилося проходити на війні. Осиротіла й Золотоноша на ще одного свого вірного сина.
Вічна пам'ять і вічна слава Українському Захиснику. Слава і честь нашому воїну.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
