Парк Шевченка в Золотоноші — головна зелена зона відпочинку в центрі міста. Біля входу відвідувачів зустрічає пам’ятник Кобзарю – він запрошує прогулятися справжнім зеленим куточком серед міської забудови. Тут ростуть багаторічні дерева — каштани, липи, клени, ясени та тополі, які своїми розлогими кронами створюють затінок і затишну атмосферу для прогулянок та відпочинку.

Цей парк — не просто зелена зона, а й свідок багатьох подій у житті різних поколінь золотонісців. Вечірні променади, культурний відпочинок, проведення традиційних міських заходів — усе це було невіддільною частиною його історії. Та в різні часи парк мав і різне обличчя: його риси змінювалися або поступово зникали.

  • — Заплющую очі і бачу в парку танцмайданчик — усі приходили сюди на вихідні. Танці тривали з восьмої до одинадцятої вечора. Була жива музика, музиканти грали інструментах. На танці пускали за квитками, тут завжди вирували пристрасті, тож і поліція стояла напоготові. Ще літній кінотеатр був там, де сучасна сцена: проводили концерти, грав духовий оркестр, здається, крутили чорно-біле кіно, — згадує юність у парку Шевченка 67-річна Валентина Чукмарова. — Праворуч від літнього кінотеатру шуміли атракціони: фігурки коників та півників для малечі, подвійна карусель для старших. Пізніше з’явилося й невелике «чортове колесо».

Міленіали, своєю чергою, згадають інший парк Шевченка — з «Кліткою» у центрі, поруч із рестораном «Черепашка». Танцпол отримав свою назву через сітку-рабицю, якою була обгороджена територія.

  • — «Клітка» працювала у вихідні. Хто мав кошти, платив гривню чи три в касі, отримував квиток і заповітний неоновий штамп на зап’ястя та проходив через центральний вхід. Кому не пощастило з кишеньковими, не засмучувався: у сітці була лазівка, через яку можна було пробратися всередину. Дівчата приходили компаніями, скидали сумки в коло і танцювали, — сміється, згадуючи підліткові роки, Олександра Джемелінська. — Ще у діджея можна було замовити привітання на день народження і популярні закордонні хіти — «Don’t Speak» або «It’s My Life». «Клітка», як і більшість дискотек, завершувалася «медляком» або інколи бійкою, яку не завжди одразу вдавалося зупинити, адже вона з проблеми перетворювалася на видовище.
Візуалізація ідеї

Наш парк — це завжди був гамір, зустрічі, сміх і веселощі. Так відчувалося тоді. Сьогодні ж усе змінилося: тут стало значно тихіше й спокійніше. Хтось гуляє з домашніми улюбленцями, хтось проводить час із дітьми, а час від часу забігають школярі — і швидко прямують далі, адже в парку, як їм здається, «нічого робити». Для молоді важливо мати простір, де можна спілкуватися, відпочивати й проводити час разом.

Парк Шевченка поступово втратив роль головного місця дозвілля для підлітків. Нині завдяки місцевим підприємцям тут з’явилися розваги для дітей до десяти років — надувні батути з гірками, кольорові лабіринти, гумові конструкції з сітками. Проте для старших підлітків і молоді активностей бракує.

За словами директорки молодіжного центру Ксенії Шклярової, раніше вже були спроби урізноманітнити дозвілля молоді:

  • — Ще з дитинства пам’ятаю, скільки молоді збирали концерти і різні культурні заходи в парку. Це була головна локація для відпочинку містян. І дуже болить душа за те, який наразі вигляд має парк. Тому коли трапилася нагода щось змінити в рідному місті, місце обрали одноголосно. Уже під час огляду локацій зрозуміли, що роботи багато: покриття колишньої «Клітки» у поганому стані. Ще у 2021 році ми проводили тут кіносеанси, концерти, різні заходи, і хотілося б це відновити, але вже більш системно та якісно, — зазначає вона.

Вітер змін приніс із собою активістів проєкту «СпільноПарк». Молодь прагне не просто відновити колишню славу «найвідвідуванішого місця», а сформувати нову ідентичність простору — як місця сімейного відпочинку.

Презентація проєкту в громаді

Ідею оновлення центрального парку презентувала Оксана Черв’якова. Деталі опрацьовували всією молодіжною командою. Проєкт підтримав благодійний фонд агрокомпанії «Кернел».

  • — Наш проєкт — це відповідь на запит містян. Ідея кінотеатру виникла не випадково. Минулого року ми проводили опитування серед золотонісців: як вони бачать розвиток міста, які зміни хочуть. Однією з найпоширеніших відповідей було бажання мати більше простору для сімейного дозвілля. Щоб можна було прийти всією родиною, і кожному було цікаво. Багато згадок траплялося про те, як круто було раніше, тож респонденти висловили сподівання, що активне життя парку відродиться, — підкреслила молодіжна менторка Вікторія Горобець.

За результатами опитування сформували перелік заходів, які можна реалізувати в парку. Однією з найпопулярніших ідей стало оновлення кінотеатру. Підтримку літнього кіномайданчика висловили близько вісімдесяти відсотків опитаних.

  • — Ми досліджували парк, створили своєрідну «комісію» мешканців громади. Мапування показало головне: парк має великий потенціал, але необхідне системне переосмислення, — продовжує Вікторія. — Проєкт ми доопрацювали й зрозуміли, що потрібна значна сума. Зрештою, разом із місцевим підрядником вдалося оптимізувати витрати й зупинитися на сумі 160 тисяч гривень. Щоб залучити спонсора, нам потрібно було зібрати 10% фінансування, презентувати та захистити ідею. І ми це зробили.

За допомогою штучного інтелекту молодь згенерувала візуалізації майбутнього парку та опублікувала оголошення в соціальних мережах. Також особисто спілкувалися з містянами — і поступово люди почали долучатися фінансово.

Сувеніри благодійникам
  • — Спочатку донатили невеликі суми — по 20–50 гривень. Долучилися наші відвідувачі, знайомі, і це було дуже приємно. Ми не зупинялися: написали матеріал на «ЗолотоношаCity», поширювали пости, їх підхопили місцеві волонтери, і внески стали активнішими, — додає Вікторія. — З місцевої гончарної майстерні «Мальва» нам надали два глиняні горщики та годинник — це призи для розіграшу серед донаторів.

Найбільший внесок — десять тисяч гривень — зробив підприємець із Золотоноші, батько трьох дітей Олександр Магайський:

  • — Побачив оголошення про збір в інстаграмі й вирішив долучитися. Як тут не підтримати? Це ж для наших дітей. Для мене це важливо, бо їм потрібне комфортне місце для відпочинку й дозвілля.
Підтримка благодійників

Ініціативу підтримала й місцева кредитна спілка.

  • — Наша спілка постійно бере участь у соціальних проєктах Золотоніщини. Цього разу вирішили підтримати молодь у такій чудовій ініціативі — оновити паркову зону, щоб сприяти спілкуванню, розвитку й об’єднанню громади. Тому виступили спонсором виготовлення лавок для кінотеатру під відкритим небом. На це виділили 32 тисячі гривень, — зазначає виконавча директорка Золотоніської філії КС «Кредит-Союз» Олена Вовк.
Толока

Не лише фінансово, а й фізично долучилися мешканці громади. Танцювальний колектив «Zlatodance» разом із тренеркою Олесею Соколенко взяли участь у толоці.

  • — Ми разом із дітьми із задоволенням долучилися до прибирання парку, адже завжди підтримуємо такі ініціативи. Важливо змалку виховувати відповідальність, любов до міста й довкілля. Адже зміни починаються з маленьких, але важливих справ, — наголошує вона. — У прибиранні взяли участь близько 20 наших дітей. Ми збирали сміття, листя й зробили ще одну корисну справу разом.

Загальна концепція оновленого парку передбачає встановлення металевої конструкції з екраном для кінотеатру, облаштування зони відпочинку в межах «Клітки» з сімома лавками, столами для настільних ігор, коконами-гойдалками та м’якими модулями.
Завдяки активності волонтерів молодь зібрала необхідний мінімум коштів.

  • — Нещодавно відбувся пітчинг проєктів, де ми успішно захистили ідею й отримали фінансування, — розповідає Вікторія. — Також завдяки розголосу вдалося залучити підтримку місцевої влади: міська рада погодилася профінансувати екран. Ми щасливі, що проєкт рухається вперед.

За її словами, перші кінопокази планують уже наприкінці серпня — на початку вересня.

До речі, молодь уже обговорює майбутній репертуар і планує звертатися до українських дистриб’юторів із проханням надати ліцензії на безкоштовні покази фільмів і соціальних роликів.

  • — Ми вже отримали перші відгуки від компаній, — додають ініціатори. — Тож офіційним, легальним кінопоказам у парку Шевченка — бути.

У підсумку ідея, яка ще кілька років тому жила лише в мріях юнаків і дівчат, сьогодні поступово набуває реальних обрисів. Завдяки активній молоді, небайдужим волонтерам і організаціям, які підтримали ініціативу, проєкт переходить у фазу втілення. Ба більше — навколо нього народжуються нові задуми: десь уже з’являються ідеї висадження квітів, десь обговорюють додаткові металеві конструкції та елементи простору.

Найцінніше в цьому процесі — участь громади. Місцеві мешканці реагують на оголошення, долучаються фінансово, пропонують допомогу і стають повноцінними партнерами змін. Усе це відбувається добровільно, зі щирого бажання зробити спільний простір кращим.

Саме таке єднання довкола спільної ідеї стає рушієм змін, які ініціювала молодь. І це, мабуть, головний результат — не лише новий проєкт, а й нова культура взаємодії в громаді.

Попереду — ще більше ідей, які наша активна, небайдужа і діяльна молодь готова втілити в життя.

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися