5 квітня Куточок пам’яті у гімназії ім. С. Д. Скляренка поповнився ще однією меморіальною дошкою Героя, який віддав своє життя за нашу свободу та незалежність. Микола Якименко загинув 25 січня 2024 року, виконуючи свій військовий обов'язок у Херсонській області.
Зі словами підтримки на вшанування пам'яті виступили заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації Олександр Шамрай, голова Золотоніської районної військової адміністрації Ірина Тернова, директорка гімназії Валентина Боченкова. Слова подяки линули на адресу батька Миколи - Василя Якименка. Пенсіонер не стримував сліз та дякував присутнім за теплі слова, якими було згадано його єдиного сина.
Під час вшанування школярі ознайомили з історією життя Миколи. Вокалістка Настя Щепетна подарувала пісню "Мені так болить Україна". Ірина Тернова вручила Василю Якименку подяку за патріотичне виховання та високу громадянську позицію сина-героя.
Настя Щепетна під час виконання пісні "Мені так болить Україна" у Золотоніській гімназіїФото: Золотоноша.City
Зі щемкими до сліз словами виступила вчителька історії та правознавства Людмила Ковтуненко:
-
- Ви знаєте, було приємно споглядати за цією люблячою родиною: пестливою та турботливою мамою і таким лагідним та веселим Миколою. Ніколи посмішка не сходила з його обличчя, настільки він був відвертий, простий і дуже людяний. Останнім часом, напевно, долі потрібно було нагадати про себе. Ми часто зустрічали Миколу у наших шкільних коридорах або коли він йшов по колишній вулиці Гагаріна з візочком і дуже пишався своїм синочком. Я питала в нього: "Коля, хто там у тебе?", а він мені відповідав: "Синок". Дуже шкода, що така трагічна звістка сколихнула школу - про смерть цієї дитини. Справді, могла бути довга доля, але мені так хочеться, щоб цю довгу долю мав тато - Василь. Щоб він продовжив справді дуже важливу справу по вихованню внуків.
Вона продекламувала Василя Симоненка:
Можна жить, а можна існувати,
Можна думать — можна повторять.
Та не можуть душу зігрівати
Ті, що не палають, не горять!
Люди всі по-своєму уперті:
Народившись, помирає кожна,
А живуть століття після смерті
Ті, що роблять те, чого «не можна».
Людмила Ковтуненко наголосила, що ці слова влучно характеризують загиблого Миколу, який житиме століття після смерті. Він любив свою родину, любив свою Україну до останнього подиху.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
