Дмитро Бурдонос, псевдо якого «Куратор», служить в нашій територіальній обороні на посаді командира вогневої роти підтримки. Свою службу він почав у кінці 2014 року. У 2015 році навчався в академії Сухопутних військ Збройних сил України, після чого приєднався до 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону. Батальйон - частина 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ, де займав посаду командира. Починали вони в Попасній, укомплектувавшись технікою, перебували в Красногорівці, Старомихайлівці і під Донецьком. Під час своєї служби він пройшов протягом року і трьох місяців без жодної втрати у взводі, за що отримав відзнаку від начальника Генерального штабу.
Дмитро – випускник СШІТ №2. Навчався у Золотоніському фаховому коледжі ветеринарної медицини, після чого у Криворізькому фаховому коледжі Національного авіаційного університету і Київському Національному авіаційному університеті, де отримав спеціальність мікро-схемо-технік і електромеханік, а також військову спеціальність оператора безпілотних авіаційних комплексів «Стриж».
Протягом п’яти років працював на державному підприємстві «Златодар». Спочатку слюсарем відділу метрології, а потім начальником лабораторії з контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматики, головний інженер збуту та головний інженер підприємства.
Після служби з 2015 до кінця 2016 року - в зоні АТО, взяв перерву на пів року та почав працювати в Антикорупційному відділі при ДП «Златодар». Проте з 2019 року Дмитро повернувся до військової служби, почав працювати у Черкаському обласному військовому комісаріаті, як офіцер мобілізаційного відділення. Потім у 2021 році у Золотоніському районному ТЦК. У 2022 році пройшов навчання від «Вишкіл капітанів» – це навчальний курс Сил територіальної оборони ЗСУ.
-
- Я отримав офіцерське звання та мав друзів, які вже у 2014 році пішли на службу. Розумів, що не можу просто так сидіти і чекати", - розповідає Дмитро про своє рішення вступити до лав ЗСУ. - Тому прийшов додому і почав збирати сумку. Дружина підтримала мене. Вона розуміла, що від прийнятого і виваженого рішення – не відступлюся. Намагався постійно тримати зв'язок з родиною. Більше проблем було на роботі, де не хотіли відпускати. Вчепились в мене, бо на той момент було важливе замовлення, а я, як головний інженер, був архінеобхідний на роботі, - жартома розповідає.
У його військовій роботі основним завданням є вогнева підтримка наших стрілецьких рот, що знаходяться на передовій. Є різні види озброєнь, які ми застосовуємо під час штурму або відбиття штурму, - пояснює Дмитро.
-
- У моєму підрозділі 100 осіб, і я, як командир, відповідаю за цих хлопців. Ще триває набір у роти, - додає він. - Спочатку був командиром 4 стрілецьких рот, але після переформатування військової частини залишились лише 3 стрілецькі і одна рота вогневої підтримки. Зважаючи на мій бойовий досвід з 2014 року, мене призначили на командування останньою. Рота вогневої підтримки має 4 різні підрозділи: взвод вогневої підтримки, який має специфічну зброю, протитанковий взвод, зенітно-артилерійський взвод і відділення снайперів.
За словами золотоніського захисника, бути командиром - це розуміти цінність і важливість життя та зробити все можливе і неможливе, щоб мінімізувати втрати. «Я пообіцяв своїм хлопцям, що все буде добре і ми повернемося. Жартома кажу на них – «це мої діти». Нехай я погано сплю, але буду знати, що з моїми хлопцями все добре. Однією з головних цінностей, якою керуюся, є збереження особового складу, без якого ми не можемо виконати будь-яке бойове завдання».
-
- У військовому житті багато нюансів, незручних моментів, непередбачуваних ситуацій. Але найприємнішим було те, що колишній командир 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади, Герой України Василь Зубанич, обрав саме мене для перевиховання осіб із складними життєвими обставинами та проблемами з алкоголем. У результаті ці люди були перевиховані, вони вдячні за підтримку та навчання. Для мене найвищим показником є те, що згодом вони просилися в мій підрозділ, під моє командування.
А найскладнішими моментами напевно були штурми. Коли противник штурмує наші позиції, тобі важливо не тільки відбити цей штурм, а й зробити все можливе, щоб уникнути втрат і захистити позиції, - розповідає Дмитро.
Щодо миру в Україні, Дмитро вважає, що важливо спробувати переговори. Він зазначив, що багато війн завершилися за столом перемовин. Можливо, якби була третя сторона, яка допомогла в переговорному процесі, то не було б переможця і того, хто зазнав поразки. Важливо підписувати надважливі документи, які гарантують невторгнення.
Наразі Дмитро Бурдонос разом з бійцями перебувають на відновленні та доукомплектуванні. Згодом відправляться знову на бойові завдання. Для тих, хто готується до військової служби, Дмитро радить: головне добре навчатися, не боятися висловлювати свою думку, власне бачення, дотримуватися правил та виконувати накази командування. А для командирів важливо пам'ятати, що в їхніх руках - людські життя, і від їхніх рішень залежить доля всього взводу.
Автор - Лілія Титаренко
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
