Перші задокументовані слова українською «мед» і «страва» - беззаперечний факт. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Мабуть вже тоді українці славилися своєю гостинністю, тож не дивно, що і згадка не стосується громадсько-політичних питань, а радше культурно-побутових.
Проте, все ж змоделюємо ситуацію, де пан Пріск міг надибати мед та страви? Звісно ж, що за столом. Саме тут і зупинимося. Чи не здається вам, що вкрай стереотипно поєднувати Україну та наїдки? Невже ми знані тільки за культом їжі?
А ось і ні. У всіх матеріалах про цікавинки української мови точно знайдеться факт про перші задокументовані українські слова, але пояснень – катма.
Слово «мед» має 2 значення:
-
1) «густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів»;
-
2) «легкий хмільний напій, виготовлений з цієї солодкої маси».
За легендою, слово «мед» має єврейське походження. Дослівно його можна перевести як «чари» або «наділений магією». У Стародавній Греції безсмертя богів пояснювали тим, що вони харчувалися амброзією, що складається з молока, нектару і меду. Піфагор, Гіппократ і Аристотель вважали, що споживання меду сприяє довголіттю.
Вважається, що загальнослов'янський напій, мед був досить дорогим і в основному вживався на весіллях і хрестинах, також мав високий авторитет як церемоніальний напій і використовувався під час встановлення союзів і підписання договорів.
А тепер згадаймо і пана Аттіла. У битві на Херсонесі Фракійському (сучасний Галліполі) каган завдав поразки армії Східної Римської імперії, але не зробив спроби узяти сильно укріплений Константинополь (гуни не володіли мистецтвом облоги фортець) і уклав з імператором Феодосієм II мир, за яким імперія поступилася йому частиною території на південь від Дунаю і зобов'язалася виплачувати щорічну данину розміром у дві тисячі золотих монет.
І ми з вами не будемо самостійно плести історичну канву, лишімо цю справу професіоналам, проте погодьтесь статус українських слів зростає на очах.
Бджільництво в Україні взагалі сакральна тема. Мед використовувався не лише як продукт харчування, а переважно як лікувальний засіб, з нього виготовляли обрядові напої, був він і продуктом, який збирали як податок тощо.
Повагу мед заслужив не лише на наших теренах, у Стародавньому Єгипті і Стародавньому Римі мед був чудовою альтернативою валюти і ним запросто можна було розплатитися.
І не дивина, адже для того, щоб зібрати 100 грам меду бджолі необхідно облетіти ні багато ні мало, сорок тисяч і шість кілометрів, для порівняння - це довжина екватора. От вам і економіка!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
