З початком повномасштабної війни, більшість людей в Україні припинили свою звичну діяльність, а бізнеси також стали на паузу. Однак, незабаром усі знову повернулися до роботи, щоб зберегти стабільність в економіці країни та забезпечити собі стійкий дохід. У той же час, шахраї після нетривалої перерви знайшли нові шляхи пристосуватися до ситуації та продовжують обманювати людей, крадучи їх гроші.
Багато аферистів створюють фіктивні благодійні сторінки в соцмережах, щоб здійснювати псевдоблагодійність. Тут так звані «благодійники» поширюють інформацію про збір коштів, які призначені для військових потреб, поранених чи переселенців. Очевидно, що грошові перекази на такі рахунки не досягають своїх призначених отримувачів.
Також у мережі є багато оголошень про послуги пасажирських перевезень по Україні. Серед них є шахрайські схеми, які націлені на людей, котрі хочуть покинути зону бойових дій. Аферисти спілкуються з ними через месенджери та просять оплату за майбутнє перевезення. Люди довіряють «перевізнику», відправляють передоплату, але в результаті не отримують від нього відповіді.
Шахраї заробляють гроші на тих, хто намагається обдурити закон. Зокрема, вони обманюють чоловіків призовного віку, які платять за обіцяний перетин кордону. Жертви в цьому випадку не можуть звернутися до правоохоронних органів, оскільки цим вони зізнаються у своїх незаконних діях.
Іншим поширеним видом шахрайства є оренда неіснуючого житла. Аферисти розміщують оголошення про здачу в оренду квартири чи будинка на відповідних платформах або створюють клони сайтів певних помешкань. Зазвичай вони зв'язуються з переселенцями, які платять завдаток за бронювання, але після того, як гроші отримані, шахраї зникають. Жертви залишаються без житла і не можуть зв'язатися з шахраєм, оскільки його телефон вимкнений.
Навіть під час воєнного часу зловмисники не зупиняються перед тим, щоб наживатися за допомогою соціальних мереж. Особливо підставними є сторінки родин військових. Шахраї можуть дублювати раніше опубліковані повідомлення або створювати нові, які збирають кошти для потреб Збройних Сил України. Вони можуть описувати конкретних бійців або бригади, що здається вірогідним. Люди, які довіряють, надсилають свої кошти, але насправді гроші потрапляють до шахраїв.
Людина отримує SMS-повідомлення про матеріальну допомогу. У повідомленні міститься посилання на сайт, де можна заявити про бажання отримати кошти. Потерпілі надають свої особисті дані та номери банківських карток для отримання коштів, але замість цього гроші викрадаються..
Один з найбільш популярних видів шахрайства - продаж фіктивних товарів. Наразі серед них - військова амуніція, талони на пальне та дрова. Зазвичай ці товари пропонують за низькою ціною. Покупець сплачує завдаток або повну суму, але після цього продавець зникає, не відправивши нічого.
Фішинг - це процес, коли зловмисники намагаються отримати персональні дані людини, яка переходить за фішинговим посиланням на фальшивий сайт, що візуально схожий на офіційний. Якщо людина вказує всі дані своєї банківської картки, щоб скористатися певною послугою, то з її рахунку можуть бути списані кошти фактично за ніщо.
Метод соціальної інженерії полягає в тому, що шахраї дзвонять до людей та пропонують допомогу, представляючись керівниками благодійних організацій або фондів з допомоги переселенцям. Вони виманюють у людей персональні дані, після чого з їх рахунку можуть зникнути кошти.
Банківські шахрайства - найпоширеніші в наш час. Зловмисники телефонують до потенційних жертв, представляючись співробітниками банку, та розповідають про заблокування картки і необхідність уточнення контактних даних. Людина, довіряючи шахраю, вказує свої персональні дані, в результаті чого може втратити заощадження.
Інформаційна гігієна: як вберегти себе і не потрапити на гачок шахраїв
Щоб уникнути шахрайства в інтернеті, важливо дотримуватись правил інформаційної гігієни. Ось декілька порад:
Використовуйте складні паролі та двоетапну автентифікацію для акаунтів у соцмережах.
Не вводьте свої паролі на невідомих сайтах.
Не передавайте свої особисті дані під час телефонних розмов.
Перевіряйте благодійні організації, яким надсилаєте гроші.
Не вказуйте реквізити своєї банківської карти та CVV-код на невідомих сайтах.
Перевіряйте гіперпосилання сайтів, на які переходите.
Замовляйте товари лише на перевірених сайтах та обирайте оплату після отримання товару.
Прив'яжіть свою SIM-карту до паспорта.
Користуйтеся ліцензійним програмним забезпеченням та оновлюйте його для забезпечення безпеки пристроїв.
У випадку використання онлайн-банкінгу, скористайтеся послугою підключення одноразового пароля при здійсненні будь-якого платежу.
Час від часу перевіряйте платіжні операції на наявність сумнівних даних.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
