Останні декілька років в Україні зберігається тенденція залучення фемінітивів до активної та пасивної лексики. Загалом це правильно, попри те, що в мережі досі розвиваються дискусії, що подібний слововжиток недоцільний, незугарний або некоретний, чи навіть – образливий.
Але поміркуймо логічно, якщо подібні слова існували давно, дуже давно. Ще у XI столітті існувало слово «княгиня», то можливо ці псевдопротиваги реально псевдо? Нагадаємо, що справжній бум творення фемінітивів стався у ХIХ та на початку ХХ століття, адже якраз на той момент припадає збільшення кількості професій. Тобто жінки почали брати активнішу участь у суспільному просторі.
«Словник української мови в 11 томах» вміщує понад 3 000 жіночих назв. Минулого століття фемінізація активно просувалася і з українізацією, а якщо точніше, то паралельно, але серед них немає значної частини тих, які були у часи українізації. А знаєте, що трапилося далі? Прийшло ще одне лінгвоцидне лихо - радянська мовна політика, суть якої у тому, що жінка, обіймаючи високу посаду, не могла назвати свій фах жіночим родом, а лиш чоловічим. Ось це я вважаю, недоцільно, незугарно або некоретно, чи навіть – образливо. Адже форму жіночого роду отримали низькокваліфіковані заняття: покоївка, домогосподарка, а ось високі посади були означені виключно чоловічим родом: міністр, депутат.
Нині питання фемінітивів гостро актуалізувалося, адже у суспільстві жінка активна, її роль зросла, нині багато нових слів. В Україні вже розробили Абетку фемінітивів, що містить приблизно 100 нових слів, часто вживаних щодо жінок у війську чи вимушених переселенок. Авторкою словника є кандидатка філологічних наук, укладачка Вебсловника жіночих назв української мови Олена Синчак.
Поділимося з вами деякими фемінітивами, інші ж ви можете переглянути самостійно у мережі.
- Оборо́нниця, оборо́нниць; ч. оборо́нник, оборо́нець - та, хто обороняє, захищає когось, щось від нападу, ворожих дій та ін. — Ми не можемо змиритись з тяжкою втратою талановитої літераторки, твердої будівничої незалежної України, завзятої оборонниці Української Національної Ідеї.
- Доброво́лиця, доброво́лиць; ч. доброво́лець - та, хто вступає у військо добровільно, з власного бажання. — На Харківщині від ракетного удару загинула доброволиця із Бразилії, яка воювала на боці України.
- Солда́тка, солда́ток; ч. солда́т - рядова військовослужбовиця сухопутних військ. — В Ізраїлі маєш зброю на очах постійно. Солдати і солдатки ЦАГАЛу повсюди тягають свої автомати “Узі”.
- Тероборо́нівка, тероборо́нівки; ч. тероборо́нівець - учасниця загонів територіальної оборони, яка пройшла спеціальний бойовий вишкіл. — Добровольці вже пройшли бойове злагодження. Для багатьох – це перший досвід у військовій справі. І тут – не лише чоловіки. Єдина жінка-тероборонівка розповідає, що усе життя працювала не тим чим потрібно.
- Параме́диця, параме́диць; ч. параме́дик - медична працівниця, яка надає допомогу до ушпиталення. — Українська парамедиця Юлія "Тайра" Паєвська розповіла про російський полон, з якого її нещодавно звільнили за обміном.
І якщо у вас ще лишилися питання, чому варто вживати фемінітиви, то резюмуємо:
Фемінітиви властиві українській мові та відповідають її законам, зокрема і милозвучності. Нашу мову зумисне наближували до російської, у якій творення жіночих форм – рідкісне явище.
Видимість жінки в публічному просторі сьогодні вже навіть не риторичне питання. Жінки заслуговують на фемінітиви як символічне визнання, яке їм може дати мова.
Рівність. Коли говоримо про гендерну рівність, рівний доступ чоловіка та жінки до посад і професій, то це теж про фемінітиви.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
