Говорити на різних мовах не так вже й важко. Часом достатньо гострої на язик людини або такої, що сипле словами як горохом. А от, коли вони здибаються вдвох - чекайте, що спостерігачі утратять мову.
Адже хтось із них відчайдушно співатиме соловейком, а хтось справлятиме балачку, наче воду решетом міряти збирається. З іншого боку, людину яка звикла дерти мовчака, ми теж не сприймемо, нам здаватиметься, що під час розмови постійно - переливаємо з пустого в порожнє.
Але повертати слово ми не будемо, адже розводити боби чи то демагогії не звикли.
Тож ділимося з вами ознаками приємного співрозмовника:
1) його язик до Києва доведе;
2) мовчати як риба не буде, адже на язик цікавий;
3) чесати язика теж не буде, як і укорочувати його, скоріше укусить язик, щоб пусті ляси не точити;
4) розговорить і того, у кого уста не розмикаються;
5) ніколи не сипле вогнем.
Помітили низку цікавих фраз?! Так, це наші улюблені фразеологізми, що роблять українську мову такою колоритною.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
