Пишучи попередні дописи (про «розрідження» крові та аспірин), я часто вживав такий термін, як судинний ризик. Більше того, враховуючи запитання, які ви мені ставите, складається враження, що окремі «колєґі» приймають рішення про призначення антиагрегантів (це ті, що розріджують кров) на основі рівня тромбоцитів чи еритроцитів, що, як ви розумієте, нонсенс!
А тому, сьогодні поговоримо про ризики і що вони нам дають.
Якщо тиск >140, то ми знаємо, що потрібно змінювати спосіб життя і пити пігулки. Якщо підвищений цукор – то дієта, зміна способу життя і – якщо потрібно – цукрознижуючі... А коли ж треба пити препарати для розрідження крові? Щоб допомогти лікарю у вирішенні даного питання і було введено поняття серцево-судинного або кардіоваскулярного ризику.
Що це таке? Це ризик настання несприятливої серцево-судинної події (інфаркт, інсульт) летальної або ні, протягом наступних десяти років.
І вираховується він у відсотках:
-
низький - до 1%
-
помірний 1-5%
-
високий 5-10%
-
дуже високий > 10%
Даний ризик розраховується за багатьма шкалами. Більше того, для зручності створені онлайн-калькулятори. Посилання на них лишу ТУТ.
В клінічній практиці ж найбільш популярною є шкала SCORE. Вона оцінює ризик за 5 параметрами:
-
стать
-
вік
-
тютюнопаління
-
сист. артеріальний тиск
-
рівень загального холестерину
І якщо ризик, який ми розрахували,високий (5-10%) то такій людині ми призначаємо антиагрегантнутерапію (Аспірин, Клопідогрель тощо). І мета цього призначення –випередити ці події. Повторюся, не по тромбоцитам, не по гемоглобіну, а саме по кардіоваскулярномуризику!!!
Використання шкали SCORE має свої особливості:
-
Ми НЕ використовуємо дану шкалу для пацієнтів які вже мають встановлений діагноз атеросклеротичного походження (ІХС, цереброваскулярні хвороби, атеросклероз судин нижніх кінцівок тощо).
-
У них серцево-судинний ризик автоматично високий і прийом антиагрегантів обов'язковий!!!
-
Якщо людина віком старше 40 років і має Цукровий діабет, то її ризик теж автоматично ВИСОКИЙ.
Ну і ще раз нагадаю, що при вторинній профілактиці (це коли інфаркт чи інсульт вже трапилися) – прийом «розріджувачів» обов'язковий!
Дані шкали оцінок ризику потрібні не лише для прийняття рішення про призначення ліків, а й для спонукання пацієнта до зміни способу життя. Однак у країні, де щодня літають снаряди, налякати 50 річного мужика, що є ймовірність аж 7% , що протягом 10 років він помре від інфаркту - вкрай важко і навіть смішно... А тому, на практиці я використовую іншу табличку.
Одразу скажу, вона «самопальна», тобто зроблена вручну у Word’і, по фотографії, яку я підгледів на одній конференції. Автора не пам'ятаю, але якщо ви мені його підкажете - буду вдячний.Суть її така... це модифікована шкала SCORE в якій зазначений вік судин та серця.
На практиці це виглядає так… Приходить чоловік, якому 40 років, він палить, має тиск 160 і холестерин 6, а ти йому і кажеш:"Шановний, Вам то 40, а от Вашим судинам 70!!!" І це працює... і вже за долю секунди він чухає потилицю і розуміє, що зовні він Феррарі, а «ходова» від Жигулів.
Не ризикуйте своїми судинами!
Щиро Ваш, #DrMozolok
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити.
