Настала пора, коли небо затягується хмарами, по вулицях гуляє дощ і навіть перехожі з парасольками вже не говорять в голос, а думають десь глибоко в собі. Тому і кажуть, що осінь – душа поета.
Якось французький класик Віктор Гюго написав: «Є видовище величніше, ніж море, – це небо; є видовище величніше, ніж небо, – це глиб людської душі».
Доволі правдиво, але ж не всі уміють рифмувати, а от сказати гостре, влучне слівце – це завжди будь ласка. І, якщо ми вже заговорили про душу, то поділимося з вами підбіркою фразеологізмів саме про неї.
-
Без мила в душу лізти – лестити.
-
Бити в саму душу – боляче дошкуляти.
-
В душі тішитися – відчувати задоволення, не виявляючи його зовні.
-
Відвести душу – довіритися, ділитися своїми переживаннями, втішатися.
-
Вкласти душу – здійснити щось із великою любов’ю.
-
Душі не чути – дуже любити, жаліти когось, бути ним дуже захопленим.
-
Мотузяна душа – несмілива людина, непринципова людина.
-
Душа в душу – у повній згоді, дружно.
-
Душу рве – охоплюють сильні почуття.
-
Кривити душею – бути нещирим.
-
Плювати в душу – ображати когось.
-
Скільки душа забажає – досхочу, вволю, без обмеження.
Як говорить східна мудрість: «Душа, в якій відсутня мудрість, — мертва. Але якщо збагатити її вченням, вона оживе, подібно занедбаної землі, на яку пролився дощ».
Тому звеличуймо наші душі знаннями і все буде Україна!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
