Ваші коментарі під минулим дописом про «розрідження крові» спонукали мене до написання продовження. А тому сьогодні, я спробую «на пальцях» пояснити, як працює наш гемостаз (система зупинки кровотечі), зруйнуємо кілька міфів і за 2-3 речення проговоримо про препарати, які профілактують тромбоутворення...

Для розуміння ситуації, уявімо, що наша кров - то борщ. Несподіване порівняння... Але за обарвлення — схоже. Борщ складається з двох частин: твердої (овочі, картопля, м’ясо) і рідкої - наваристого бульйону. Так само і наша кров складається з клітин безпосередньо крові (тверда частина) і плазми. Плазма - це вода з розчиненими у ній мінералами (ми ж борщ солимо), вітамінами та білками.

Будова кровіБудова крові

Співвідношення між твердою частиною крові та плазмою має назву гематокрит. Він визначається при загальному аналізі крові і коагулограма тут ні до чого! У нормі він становить 40-45%. Відповідно, якщо цей показник нижче - кров рідка, а вище - густа. Відповідно, якщо Ви хочете, щоб борщик був рідненький, просто забульбехайте в каструлю більше води!

На цій смачній ноті, дозвольте закрити тему «густої» крові. А тепер — про зупинку кровотечі... Наш «борщик» мирно плаває нашими судинам. Назріває питання: як так відбувається, що вони не закупорюються? Все просто: кров рухається в судинах з певною швидкістю, рівномірно і під тиском. Окрім того поверхня судин гладка і, завдячуючи своїй будові, «відштовхує» елементи крові. Так відбувається у нормі.

І етап

Та все змінюється, коли стінка судини руйнується. Перший етап — клітинний або тромбоцитарний. Насамперед, у місце «катастрофи» одразу прямують тромбоцити. Маленькі пластиночки, які приклеюються до країв отвору, а також склеюються між собою. Таким чином, формуючи «латку», що має назву білий тромб. Він надзвичайно ніжний і тендітний. Його мета - виграти час.

Даний процес «склеювання» має назву агрегація і за неї відповідають клітини тромбоцити. Рівень тромбоцитів також визначається в загальному аналізі крові. І знову ж таки коагулограма тут ні до чого!

  • Зниження тромбоцитів менше 50 (у нормі 180-360) - підвищує ризик кровотечі.
  • А збільшення - вкрай рідко несе небезпеку, адже:

а) основна маса клітин крові (>90%) це еритроцити;

б) у здорових судинах тромбоцити все одно «відштовхуються» від судинної стінки.

Це кількісні зміни тромбоцитів. Агрегація, нагадаю - це показник якісний.

ІІ етап

Другий етап - плазматичний або коагуляційний. У нашій плазмі крові (рідка частина, бульйон) є білки, окремі з яких відповідають за зупинку кровотеч. При пошкодженні судин запускається каскад хімічних реакцій, в які входять білки тромбіни/протромбіни, фібрини і дюжина факторів згортання крові. Перераховувати їх усіх, а також описувати кожну хімічну реакцію — не буду. Бо Ви десь на третій біохімічній метаморфозі заснете і увесь «цимес» даного допису не зрозумієте.

Суть усього цього каскаду реакцій у тому, що в крові утворюється «сітка», щось на штиб авоськи, яка ловить у себе клітини крові, утворюючи вторинний, твердий, червоний тромб! Червоний, бо, нагадаю, основними елементами крові є саме еритроцити. Він і зупиняє остаточно кровотечу.

ІІІ етап

Третій етап — тромболітичний. Після успішної зупинки кровотечі і відновлення цілісності судини, організм розчиняє власними ферментами тромб. Кровотік в судині поновлюється.

Отже, то що таке КОАГУЛОГРАМА? Це черговий радянський медичний перл! Такого аналізу не існує. Коагулограма - це сукупність різноманітних біохімічних аналізів крові, що показують здатність крові до коагуляції (згортання).

І правильно ці аналізи так і називати:

КОАГУЛЯЦІЙНІ ТЕСТИ. Чіткого стандарту, що має входити до т.н. «Коагулограми» - НЕМАЄ. Тобто, це від одного аналізу (наприклад «Д-димер») і до безкінечності... При кожному конкретному стані, грамотний лікар має призначати конкретні тести.

І ще один нюанс, оскільки т.н. «Коагулограма» показує проблему на другому етапі зупинки кровотечі, а агрегація тромбоцитів - це перший, то відповідно і сенсу призначати її перед прийомом аспірину - нема. А тепер як і обіцяв, по 2-3 речення про препарати для «розріджування»:

АНТИАГРЕГАНТИ

Препарати, які запобігають «злипанню» тромбоцитів. Перед тим, як їх призначити лікар, оцінює судинний ризик, на основі тиску, цукру, паління, ожиріння, холестерину і т.д. Препарат вибору: Ацетилсаліцилова кислота (Аспірин), а у разі непереносимості - Клопідогрель. Також є більш сучасні ліки, на кшталт Тикагрелору (Брілінта), однак і вартують вони більше.

АНТИКОАГУЛЯНТИ

Препарати, що діють на другий етап коагуляції. При певних станах є ризик утворення тромбів в окремих органах (фібриляція передсердь, ендопротезування). І щоб це попередити призначають дані ліки, які не дають утворити в крові оту саму «авоську». Наприклад Варфарин. Для контролю його прийому потрібен такий аналіз, як Міжнародне Нормативне Співвідношення. Також, при таких станах можна використати більш сучасні, але вартісніші препарати, такі як Рівароксабан (Ксарелто) або Еліквіс(Апіксабан).

ТромбТромб

Є стани, що супроводжуються підвищеним утворенням тромбів по всьому тілу. Свіжий приклад - тяжкий перебіг Ковід-19. У такому випадку показані препарати Гепаринів, такі як Еноксипарин. А ще, якщо тромб уже утворився, як при інсульті, і його потрібно НЕГАЙНО «розчинити» — то використовують препарати Тромболітики: Металізе, Актелізе.

Ну що ж, усі намічені на сьогодні пункти виконані. Дякую усім хто дійсно читає мої дописи - це мотивує мене писати далі. З розумом підходьте до призначення ліків та аналізів.

Щиро Ваш, #DrMozolok

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися