Горе не обирає дат і не питає дозволу. Воно приходить раптово, залишаючи по собі біль, який не вщухає. Знову чорна звістка сколихнула громаду, знову сльози й тиша, що промовистіша за будь-які слова.

У понеділок, 30 березня, у Меморіальному парку Золотоноші зібралися рідні, друзі, побратими та небайдужі містяни, аби провести в останню земну дорогу свого земляка — Володимира Плосканчука.

Йому було лише 38. Попереду могло бути ще стільки — родина, діти, плани, життя… Але війна обірвала цей шлях.

.

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте також: Меморіал пам'яті: вони загинули за Україну
Читайте також: За 2 місяці до дня народження: на щиті Володя Плосканчук
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися