Літо – це не тільки час для відпочинку, а ще й напружена пора здачі перехідних екзаменів у студентів. Хоча цьогоріч через карантинні обмеження організовані дистанційні іспити.
Про студентську сесію або жартома, або ніяк. Бо попри всі жахи і читання конспектів в останню ніч, про цей період студентського життя і анекдоти складають, і пісні співають, і фільми знімають. Живе студент весело від сесії до сесії.
Як проходила сесія і якими додатковими засобами користувалися під час здачі екзаменів? Спогадами про студентське життя з нами поділилися золотонісці.
- Оксана Черв’якова, студентські роки 2002-2007:
- Шпаргалками, звичайно, користувалися. Але списувати я ніколи не вміла, тому доводилося усе вчити. Єдиний раз скористалася зошитом на екзамені по філософії, бо це для мене був досить важкий предмет. Треба було його здавати на п’ятому курсі, перед державними екзаменами. Це був єдиний мій досвід. Звичайно, на курсі багато хто використовував конспекти.
Цікаві були шпаргалки, коли здавали екзамен по археології. Треба було знати всі археологічні періоди. Тоді студенти мали паралельно проходити ще й практику. Ми працювали в аудиторії, де знаходилися всілякі археологічні знахідки, а на передніх партах складали іспити. То ми робили вигляд, що чистимо горщики, а насправді підказували вірні відповіді тим, кого екзаменували.
- Валентин Долгушин, з 1992 по 1995 був студентом будівельного технікуму, а через вісім років – педуніверситету:
- У технікумі на той час все здавали без усіляких хабарів. Проте, для впевненості користувалися і шпаргалками. Думаю, у цьому теж була своя користь: коли їх готували, більше запам’ятовували. Щоправда, використовували шпаргалки не всі, до 30 відсотків студентів. Я особисто уникав таких підказок, бо наполегливо готувався до екзаменів. До того ж, технічні дисципліни мені досить легко давалися.
А коли навчався у педуніверситеті, був випадок, коли по одному предмету – чи то технологія будівель, чи матеріалів, довелося писати шпаргалку. Не пригадаю, чи використав її. Деякі одногрупники, особливо хлопці, ховали у кишенях. Дівчата писали на ногах під спідницями. Було по-всякому. Нині все змінилося, і, можливо, молодь використовує сучасні електронні пристрої – ґаджети. Тоді про таке ми й не мріяли.
- Зоя Строкань, студентка 2001-2006 років, навчалася на психологічному факультеті, а у 2008-2010 - в академії:
- Пригадую, коли ще в школі, на екзамен з інформатики написала усі шпаргалки і їх випадково забула вдома. Коли навчалася вже в університеті, то на факультеті було багато першоджерел, їх доводилося конспектувати. Темами ділилися з дівчатами, а вже на екзамені одна одній допомагали.
Взагалі я - «візуал». У мене є особливість візуального сприйняття. Якщо я зробила конспект, то навіть запам’ятовувала сторінки. В академії було трохи простіше, бо був Інтернет, і ми були вже дорослішими. Але доводилося багато готувати презентацій в електронному вигляді. Студентське життя було цікавим і насиченим, а сесії, я думаю, запам’ятовуються всім.
