Святкуючи весняне свято 8 Березня, ми й не підозрювали, що вже за кілька днів доведеться перекроювати своє усталене життя, працювати у новому ритмі, вибудовувати кожен день, жахаючись новин у ЗМІ. Наразі живемо в умовах карантинних обмежень, звівши спілкування з друзями та рідними до телефонних дзвінків. А скільки планів люди будували з приходом весни, бо з нею все навкруги оживає! Клятий вірус, більшість з них довелося відкласти на потім…
Віта Джулай, с. Вільхи:
- Ми з чоловіком займаємося вирощуванням овочів. Заробляємо на прожиття від їхньої реалізації восени та навесні. Це – основне джерело доходу. У березні-квітні продаємо не тільки харчову, а й посадкову картоплю. Тож на цей період завжди покладаємо великі надії. Тепер же все пішло крахом. Торгівлі ніякої. Виїдемо на недільний базар, а покупців – де-не-де. Настає ранок, і ми в роздумах – їхати чи знову день згаємо. Працюємо у захисних масках, придбали антисептик для безпеки себе і людей. Але простоюємо пів дня і виторгу нуль. Зовсім настрою немає. Такої безнадійної весни ще не було на моїй пам’яті. Гнітить загальна обстановка, ще й голову рве думка, де брати гроші на продукти, комуналку, пальне для авто.
Отець Олександр Міхно, настоятель храму Стрітення Господнього у с. Богуславець:
- Ніяких планів на цей період не складав. Але квітень – особливий місяць, бо 19 числа святкуватимемо світле Христове Воскресіння. До цього найбільшого празника готуємося цілий рік. Та наразі корективи внесла хвороба, що охопила весь світ. Доводиться і в церковну службу вносити зміни. Як повідомили з органів внутрішніх справ, ніяка служба не заборонена, але не рекомендується велике скупчення людей. Тому нині важливо бути законослухняними, в угоду мирському і церковному життю. Працюємо у тісному зв’язку з правоохоронцями районного відділу поліції, маючи на меті не озлоблювати людей і не сіяти паніку, не заводити мирян у тупик. Будемо молитися і надіятися на Бога.
Володимир Короленко, депутат Золотоніської міської ради:
- Планів було багато, як і завжди навесні, але їх зламали карантинні обмеження. Щодо депутатської роботи, то вже була підготовлена вся необхідна документація, закуплені 2 ліхтарі для освітлення провулків на вул. Київська, але рішенням сесії міської ради ці гроші перекинуті на боротьбу з коронавірусом у Золотоноші. Медичній галузі наразі ці кошти важливіші. Однак мої депутатські плани і сподівання виборців рухнули. Разом з родиною мали намір у кінці квітня поїхати в санаторій, щоб пройти курс оздоровлення. Тепер доведеться відкласти цей задум. Старший син вступав на службу до Національної гвардії: вступну кампанію, зарахування перенесли до закінчення карантину. Дитина - у невизначеному стані зараз вдома. Молодшому складно самостійно опановувати курс іноземної мови без допомоги репетитора. Переймаюся за стареньку маму. Вона – у групі ризику. Забезпечив її продуктами, щоб нікуди не виходила. Дивує стрибок цін: кілограм картоплі донедавна коштував 8 гривень, нині вже – 13. Прикро за людей, які намагаються нажитися і скористатися ситуацією собі на вигоду. Але вірю, що ці труднощі - тимчасові, і всі штучно створені проблеми відійдуть.
Віктор Грінько, голова шахової федерації міста:
- Щороку у травні традиційно проходить всеукраїнський шаховий турнір імені Ісаака Болеславського. До прийому гостей готуємося заздалегідь. У квітні вже повинні були завершити останні організаційні приготування. У травні – лише внести деякі незначні поправки. Нині ж ми все відклали. Навіть не знаємо, на яку дату перенести, бо серед учасників турніру багато дітей. Їхнім здоров’ям і безпекою не варто ризикувати. Син Ярослав готувався до шахових змагань «Київська весна», які теж не відбулися. Разом з Ростиславом Гончаренком та Олегом Раїною мали брати участь у чемпіонаті області серед дітей-шахістів.
Серед моїх добрих приятелів є ті, хто у квітні святкує дні народження та довгоочікуваний ювілей, що дозволяє вийти на заслужений відпочинок. До цієї події рахували кожен день. Та банкету, навіть маленького торжества у сімейному колі, не буде. «Береженого й Бог береже», - такою була відповідь. Є й такі, хто вважає поширення вірусу масовим психозом. «Щороку тисячі людей помирають від серцево-судинних захворювань, онкології, туберкульозу. Чому до коронавірусу стільки уваги?» - не розуміють вони.
Спілкуючись зі своїми співрозмовниками, котрі мають полярні погляди і переконання, відчула між репліками, що ніхто з них не втрачає віри у тимчасовість ситуації. От тільки хочеться, щоб ця тимчасовість була щонайкоротшою в часі.
Весна мала стати для українців початком реалізації багатьох намічених планів і сподівань. Чи зруйнувала епідемія коронавірусу ваші плани?
