Карантин! Це слово і його складові зруйнували та перекроїли плани усіх без винятку людей. Навчання, зустрічі, санаторії, поїздки, знайомства, ремонти, відпочинок – усе під ковпаком самоізоляції. Спало на думку: а як же створення нової сім’ї? Скасовують, відтерміновують чи все ж таки одружуються? Якщо реєструють, то як? У захисних масках?
Ми поспілкувалися із золотоніськими молодятами - Вікторією Вовк та Олександром Пшеничним, які зареєстрували шлюб 17 березня, напередодні введення жорстких карантинних обмежень у місті. І, звичайно ж, поцікавилися історією їхнього знайомства.
- Ми обоє із Золотоноші, але познайомилися через соцмережі. Саша працював у Польщі, - розповідає Віка. – Мабуть, це була задумка долі. Пару раз пересікалися у компаніях, він привернув мою увагу, але мала стосунки з іншим.
Усе почалося з того, що юнак залишив свій комент під фото, де дівчина танцювала у східному костюмі. Назвав її Фатімою. Це юнку дуже розлютило, бо з цим іменем вона ототожнювала зовсім інші поняття. Комплімент сприйняла, як образу. Відповіла доволі емоційно і різко, на що Саша парирував спокоєм і мудрим зауваженням. Мабуть, саме його виваженість та поміркованість і вподобала емоційна Віка.
Віртуальні стосунки тривали 2 місяці. Перший – пізнання одне одного, а другий – це вже розуміння, що пазли склалися. І чекання! Чекання приїзду коханого з далекої Польщі. Це був найдовший місяць у житті дівчини. Тож, дату 29 жовтня, з-поміж інших, коли змогла обійняти Сашу, Віка пам’ятає досить чітко.
Пропозицію одружитися Олександр робив двічі. Не спішіть подумати, що дівчина відмовила. Зовсім ні! Вперше це відбулося ввечері, коли Віка вийшла з роботи. Хлопець зустрів її з розкішним букетом та каблучкою. Це було так несподівано, що аж сльози з очей бризнули! Проте наступного дня повернула каблучку, бо вона була завелика. Друга спроба відбулася згодом, в ресторані, куди Саша запросив Віку. Такі побачення були не рідкістю, тож вона нічого не запідозрила. Але тепер цей пам’ятний момент був урочистим. Із шампанським і новою каблучкою, яка виявилася впору. А ще надійні і рідні очі навпроти. Та від неочікуваності хвиля емоцій накрила знову!
Напередодні Нового 2020 року закохані стали жити у цивільному шлюбі. 14 лютого Олександр запропонував узаконити стосунки. Наступного дня подали заяву до РАЦСу. Реєстрацію призначили на 17 березня.
- Урочистостей, гостей, банкетів ми не планували із самого початку, - розповідає наречена. – Хотіли все це організувати влітку, коли мій тато повернеться з АТО, і всі рідні будуть вдома. Але реєстрацію переносити не думали. Карантинні обмеження почалися вже наступного дня, 18 березня. Тож ми сіли в останній вагон. Були без масок, але тільки вдвох та службовець РАЦСу. Все пройшло скромно, але хвилююче і пам’ятно. Ми щасливі, що разом! А гучне весілля, подорож – це буде після карантину. Так вже склалося, що медовий місяць у нас проходить на самоізоляції. Та ми це сприймаємо, як дарунок!
