Людмила Клименко вже 22 роки працює у галузі охорони здоров’я Золотоніщини. Вона почала працювати одразу після завершення навчання у Черкаському медичному коледжі. Була медичною сестрою у Золотоніській дитячій лікарні, ще 12 років потому працювала у хірургічному відділенні центральної районної лікарні. Як тільки у Золотоноші створили міську первинку, перейшла до сімейної амбулаторії №3.
Спочатку усе здавалося таким далеким і несправжнім
Спочатку усе, що говорили про коронавірус, ми сприймали нібито якийсь фейк. Думали, що нас пандемія не зачепить. Усе здавалося таким далеким до тих пір, поки в Україні не з’явилися перші пацієнти з COVID-19. Але справжня тривога охопила, коли вже вірус почав масово поширюватися. Навіть запанікували від незнання того, що нам робити і як з цим боротися.
Трохи заспокоїлися, коли отримали засоби індивідуального захисту, одноразові комбінезони, халати та рукавички. Наразі у нас всього цього у достатній кількості. Маски видаємо навіть пацієнтам, які приходять в амбулаторію і, наприклад, забули їх вдома.
Коли почалася перша хвиля захворюваності на коронавірус, у міській первинці організували мобільну бригаду, яка займається відбором матеріалу (бере мазки з горла і носа на ПЛР-тести). Медикам почали робити імуноферментний аналіз (ІФА): беруть кров і виявляють антитіла. Якщо вони є в наявності, це означає, що людина вже перехворіла на коронавірус. Після позитивного ІФА робимо ПЛР-тест, дивимося, що він покаже. Якщо результат негативний, значить, людина перехворіла і могла цього й не знати.
Перші пацієнти з коронавірусом
Першою хворою на COVID-19 стала 65-річна жінка. Вона лікувалася в обласній лікарні. У її чоловіка хвороба проходила у легшій формі, тож він перебував вдома.
Коли з’являється підозра на коронавірус, ми діємо за такою процедурою. Спочатку беремо аналізи на виявлення вірусу, через 14 днів — повторно. Якщо і тоді результат позитивний, то ще через 5 днів — ПЛР-тест. Виявляємо усіх контактних осіб, і, якщо вони мають певні симптоми, їх також тестуємо. Паралельно людина проходить інтенсивну терапію під пильним контролем сімейного лікаря. У журналі медсестра щодня фіксує стан самопочуття кожного пацієнта, спілкується з ним телефоном.
Пригадую випадок, коли у нашу амбулаторію звернулася пацієнтка, яка мала незначне підвищення температури тіла. Її оглянув лікар, запропонував зробити рентген. Він показав пневмонію. Хвору відразу ж відправили додому, зробивши швидкий тест. Він виявився негативним. Наступного дня ПЛР-тест показав позитивний результат. Жінка важко пережила хворобу, потрапила до лікарні, де була підключена до апарату ШВЛ. На щастя, все обійшлося, тепер вона здорова.
Спочатку було хвилювання, тепер це — звична робота
Наразі люди до всього, що пов’язане з карантином і пандемією, вже звикли. Так і ми, медики. Раніше, коли бригада приїжджала до хворого на коронавірус додому, щоб взяти аналізи, сусіди бувало кричали, чого ви сюди їздите. Одного разу медиків ледве не побили. У людей різне ставлення.
Або ось інший приклад. Жінці з підозрою на COVID-19 зробили тест, результат — позитивний. Через 14 днів повторний не підтвердився. Ніби все й добре. Але сусіди до неї ставилися як до прокаженої. Не могла навіть вийти на вулицю. Тепер ситуація змінилася, і до тих, хто перехворів, люди ставляться толерантніше. Бо ніхто не може бути впевненим, що не підхопить вірус.
А для нас, медичних працівників, це вже стало звичною роботою. Працюємо, але з пересторогою. Носимо маски, обробляємо руки антисептиком, постійно їх миємо, зараз вже серйозніше ставимося до ризиків. Коли на початку пандемії було хвилювання, то тепер більше впевненості, що ми здолаємо недугу, але всі разом.
Як в амбулаторії зустрічають пацієнтів
До нас заходить людина. При вході стоїть антисептик, є маски для тих, хто забув їх вдома. Реєстратор відразу цікавиться, з якою метою вона прийшла. Якщо пацієнт має підвищену температуру, його направляють у спеціально відведений кабінет №22. Саме тут хворий чекає на лікаря.
Проводить прийом згідно з протоколами МОЗ. Визначає, чи потребує хворий додаткового обстеження, стаціонарного чи амбулаторного лікування і обов’язково, якщо є підозра, людині роблять ПЛР-тести.
Трапляється, що люди відмовляються проходити обстеження. У таких випадках пояснюємо, що це не просто наша забаганка. Визначено два дні, коли робимо тести — понеділок і четвер. Для цього відведено спеціальне місце. Наразі працюємо на першому поверсі, бокс №4 інфекційного відділення Золотоніської дитячої лікарні.
Брати мазки для тестів — це важко. Людей щоразу стає все більше. Одного дня ми мали рекорд - 91 пацієнт. Аналізи відправляємо у Черкаський обласний лабораторний центр. Маємо для цього спеціальну сумку-холодильник. Через 2 дні приходять результати. Переважно хворіють люди від 45 до 65 років. Дітей з підозрою на COVID-19, на щастя, у Золотоноші не було.
Переживаю за людей і за себе
Як показує практика, у Золотоноші хворих на коронавірус виявляють періодично. Буває спалах, потім — 2-3 тижні затишшя. І знову нові випадки.
Хвилюємося, бо й самі не знаємо, з ким спілкуємося чи контактуємо. Пригадую одного пацієнта, у якого виявили COVID-19. Розповів. що свідомо пішов в один із супермаркетів, де було велике скупчення людей. Переживаю не тільки за себе, а й за людей. Раджу всім, найперше, не займатися самолікуванням. Про хворобу обов’язково має знати ваш сімейний лікар.
Хоча, ще у лютому, коли не знали про цей небезпечний вірус, у нас в амбулаторії перехворіли багато медпрацівників. Хтось лікувався у лікарні, хтось — вдома. Симптоми були схожі, як при коронавірусі. Боліло у грудях, був сильний кашель, велика слабкість, доволі висока температура.
У моїй сім’ї спочатку захворіла донечка, але температура була 37,1. Син мав різкий кашель, як і чоловік. Наразі всі здорові. Як на роботі, так і вдома дотримуємося строгих санітарних вимог. Раджу це робити всім і не розслаблятися.
Мені подобається моя професія. Люблю спілкуватися з людьми. Для мене пацієнти вже стали рідними, найбільше їх серед пенсіонерів. Коронавірус згуртував наш колектив. Ми стали більше цінувати одне одного. Тепер ми — велика дружна родина. Вірю, що здолаємо пандемію, і повернемося до звичного життя.
***
Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити.
