До Нового року залишилися лічені години. На жаль, справжньої зимової погоди зі сніговими заметами та скрипучим морозом цьогоріч спостерігати не доводиться. Незважаючи на це, золотонісці з нетерпінням готуються до святкування Нового року.
Напередодні зимових свят ми запитали у публічних людей Золотоніщини, де вони планують відпочивати і як святкувати новорічно-різдвяні свята?
Віталій Войцехівський, міський голова Золотоноші:
- Іноді хочеться відсвяткувати Новий рік у засніжених Карпатах. Та вже дев’ять років поспіль перші години Нового року проводжу разом із золотонісцями біля головної ялинки міста.
Зустріч Нового року – сімейне свято. Тож, провівши старий, іду до міської ради, де, зазвичай, зустрічаюся з містянами, вітаємо одне одного, зичимо нових досягнень і поспішаємо на святковий новорічний концерт, який щороку готують міські артисти. До речі, цього року святкування Нового року біля новорічної ялинки розпочнеться о 1.30. Усіх запрошую!
Світлана Хвиль, голова села Коробівка:
- Цього року плануємо зустріти Новий рік не вдома, а поїхати в зиму. Штучну ялинку купили минулого року, високу, близько трьох метрів, разом з півтораметровим Дідом Морозом. Іграшки у нас складають палітру з чотирьох кольорів: срібні, золоті, білі й червоні. Щороку підкуповуємо новенькі.
Зазвичай новорічні вечори для нашої сім’ї – це родинні свята, які проводимо разом у теплій, дружній і затишній атмосфері.
Вікторія Долгушина, художній керівник міського Будинку культури:
- Новий рік святкуватимемо у себе на роботі, на порозі кінотеатру. І так у мене вже 22 роки. По-іншому навіть вже не мрієш, не мислиш і не плануєш. Нас вже не звуть в гості, на нас не розраховують друзі,всі знають, що я на роботі. У нас вся сім’я до цього підлаштована.
На Різдво ми йдемо на гостину до мам. А от старий новий рік ми святкуємо по-особливому. Кум має будиночок в Коробівці, і в ніч з 13 на 14 січня ми, разом з близькими друзями, одягаємо українські костюми з усіма аксесуарами і варимо у печі борщ.
Андрій Штанько, депутат міської ради:
- Ми зазвичай святкуємо цей день вдома у колі друзів і сім’ї. Традиційно щороку наряджаємо зелений символ зимових свят – ялинку. Обов’язково живу. Один нюанс: щоразу купуємо одну нову іграшку з символом прийдешнього року.
Зустрівши Новий рік вдома, чимчикуємо на центральну площу, де разом з друзями продовжуємо святкування біля головної ялинки міста.
Лариса Головань, голова села Деньги:
- Традиційно святкуємо вдома з сім’єю. У новорічну ніч дружно проводжаємо старий і зустрічаємо Новий рік. З цікавістю чекатимемо привітання Президента України. Під бій курантів, в останні секунди, загадуємо бажання.
Раніше щороку прикрашали маленьку ялинку, та цього разу щось зовсім немає новорічного настрою… Можливо, коли приїде донька та наполягатиме, то поставимо зелене деревце. Хотілося б, щоб наступний рік був не менш вдалим за 2019 для України, нашого села й особисто для моєї сім’ї.
Наталія Зеленська, депутат міської ради:
- Новий рік я зазвичай святкую вдома з чоловіком, після опівночі йдемо до ялинки. Я - «сова», тому до 24 години не сплю, а чекаю привітання керманича країни.
Ялинка у нас - жива, і її щороку на передсвяткових вихідних прикрашаємо з найменшим дев’ятирічним внуком. Особливо нам вона не потрібна, можливо, самі б уже й не ставили… Та все робимо для дітей.
А першого січня до мене традиційно з’їжджаються всі діти-внуки-свати. Подарунки підготували, чекаємо свята!
Олена Вертипорох, директор Золотоніської СШІТ №2:
- Цього року ми плануємо святкувати вдома, з сім’єю. Нещодавно у племінниці народився внучок, тож у нас велика радість. Ялинка - штучна, ось уже десять років, як купили. Зазвичай декоруємо дерево разом з донькою, по-сімейному, наперед обираємо якісь вихідні.
У мене є десять скляних кульок з мого дитинства. Ми дуже бережливо й трепетно ставимося до них. Багато також саморобних іграшок на ялинку, які дарувала мені племінниця, а ще хенд-мейд донечки.
Ми не пристосовуємося до сучасних віянь, які диктують модні кольори - цього року зелена красуня в нас буде прибрана у червоно-білих кольорах, минулого - була біло-блакитна.
