30 вересня, у День бібліотек, Центральна бібліотека для дорослих та дітей Золотоніської міської ради символічно відзначає 120 річницю від свого народження. Золотоніська установа увійшла до числа 600 бібліотек, що потрапили під державну програму централізованого надходження нових книг.
Заступник Золотоніського міського голови Мар’яна Ніщенко разом із службовцями відділу культури завітали до працівників книгозбірні аби принагідно привітати з цією подією. Водночас у Золотоноша.City вирішили детальніше дізнатися, чим наразі живуть у світі книг.
Директорка бібліотеки Галина Безкровна, яка за кілька днів матиме нагоду отримати вітання із ще одним ювілеєм – десятиліттям на посту очільниці книгозбірні – поділилася цікавими фактами, які для багатьох золотонісців стануть відкриттям.
Таким чином ми довідалися, що найбільшим попитом книги напрокат користуються у людей віком за 50. Проте, як це не дивно у час технологій, коли друковане видання у сучасників відійшло на другий, чи ж то пак, навіть третій план, наступною категорією зацікавлених стали діти віком 10-12 років. На думку директорки, це якраз таки завдяки ґаджетам та масовій діджиталізації.
– Діти багато різного мають змогу побачити у своїх смартфонах, чи ж то пак, по телебаченню. Їх це цікавить, а тому просять батьків відвести до бібліотеки, аби роздивитися деякі речі вживу, зазирнути до першоджерел. Також, гадаю, подібному сприяють вчителі, які радять послуговуватися книгозбірнями. Проте, як на мене, чимало дітлахів усе ж користуються власним бажанням зазирнути у щось, що для їхнього покоління вже не є тривіальним, а радше, унікальне та щось, що викликає нові емоції. А також часто саме категорія людей за 50 позитивно впливає на такий свідомий вибір – ці читачі ведуть своїх онуків, прививають їм змалечку любов до книги.
У золотоніській книгозбірні, котра, поміж іншим, раніше носила назву Центральна районна бібліотека, книжковий фонд налічує наразі 36 000 примірників. Золотоніська установа може вихвалятися тим, що увійшла у 600 бібліотек, що потрапили під державну програму, яка передбачає надходження нових книг. Як стверджує Галина Миколаївна, всі твори – україномовні, проте є і такі, що відносяться до класичної світової літератури, тож гурмани зможуть підібрати собі під смак будь-що.
Наразі бібліотекою займається загалом 6 осіб персоналу: провідний бібліотекар, котрий обслуговує дітей, провідний бібліотекар для юнаків та дорослих, провідний бібліотекар з комплектування та обробки літератури, провідний методист, а також, власне директор. До працівниць книгозбірні доєдналася також посада, яка відповідає за підтримання чистоти та порядку – техпрацівниця.
Лідія Носенко та її колектив
Найдовше з усіх працює Валентина Олексенко, якій лишилося всього 2 роки до заслуженого відпочинку. За час роботи вона вправлялася з книгозбірнею під очільництвом трьох різних директорів. До речі, попереднім керманичом протягом аж чверті століття була Лідія Носенко.
– На сьогодні ми мобілізувалися і працюємо на повну, - запевнила Галина Миколаївна. – Дружний, креативний колектив, за що я їм вельми вдячна, а також пишаюся, що маю нагоду працювати з такими людьми, які цілком та повністю занурені у своє ремесло, живуть, дихають ним, догоджаючи розмаїтим смакам золотонісців та й не тільки. Поміж іншим, щодо інших областей, ба більше – закордонних спостерігачів. Ми неодноразово помічали подібну активність на своїй сторінці у соцмережах. Не знаю, чим спричинений інтерес аудиторії, яка мало чим, принаймні, на перший погляд, пов’язана із Золотоніськими теренами, проте це однак тішить.
На думку пані Галини, попри активний розвиток технологій, книгозбірні будуть користуватися попитом, що доводить навіть теперішній досвід. Проте аби цей процес відбувався краще, йому слід сприяти. Директорка переконана, що для цього лише один спосіб: модернізація, оновлення та адаптація. Слід поєднати епоху друкованого слова із сучасними технологіями. Так, скажімо, наразі у бібліотеці відремонтували комп’ютер для відвідувачів, утім він лишень один. Потрібно зберігати надбане та примножувати його, але вже з поглядом на сьогодення.
Аби книгозбірня функціонувала якнайкраще, фахівці у ній мають добре відчувати потреби візитерів. І теперішній колектив справляється із цим завданням, ставлячись до обов’язків не як до роботи, а як до покликання та улюбленої справи.
– Насамперед, ми вдячні своїм читачам. Від початку і до кінця, ми існуємо для них і завдяки їм. Доходило до того, що літні люди свого часу відвідували місцеву владу, коли тривали перипетії з переданням нас на баланс міської ради, і просили, аби нас прийняли, не полишили та поталу долі. Тож нехай приходять, читають, а ми тому – тільки раді! – наголосила директорка.
***
Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити.
