У районній раді відбулася зустріч з головами громад, а також керівниками сільгосптовариств Золотоніщини. Знайти понад 8 мільйонів – задача не з простих. Вмовити чималий гурт люду докласти руку до цих пошуків – заледве здійсненна… Керівники –господарники виявили куди більшу прихильність до справи і готовність фінансово підтримати благе починання.
Нагадаємо, що не так давно у сесійній залі міської ради відбулися збори голів громад. На них Золотоніський міський голова Віталій Войцехівський закликав об’єднатися у боротьбі зі спільним ворогом, який не обирає поміж матеріальним станом, чи віком, котрому байдуже, чи проживає його жертва у Золотоноші, чи ж у Драбові, у Вознесенському, чи ж у Чорнобаї. Проти Covid-19. Питання постало дуже просте: придбати спільним коштом кисневу станцію і мати надійний тил, коли нова хвиля пандемії здійметься над головами, або ж – ні, і здригатися в очікуванні неминучої бурі.
Владислав Гаркавий, який донедавна був виконуючим обов’язки головного лікаря Золотоніської багатопрофільної лікарні, мав слово, яке, на думку районних посадовців, повинне було стати найбільш вагомим аргументом. Позаяк Владислав Васильович, як сам неодноразово наголошував і продовжує це робити, щодня стикається з Covid-19 і знає його не з чуток від початку пандемії. Він зумів детально та конструктивно розповісти, чому громаді необхідна киснева станція.
– Кисневі концентратори – це геть не те, - зазначив пан Владислав. – Вони лише дозволяють дихати за умови, що людина здатна виконувати цей процес. Водночас, якщо подавати кисень правильно – він під тиском заходить у легені, насичуючи людину, яка втратила можливість здійснювати це власними силами. Із життя – коли привозять людину із сатурацією 28, то кисень швидко підіймає її до 60 і поступово продовжує зростати, наближаючись до норми. Концентратор подібного – не забезпечить. До того ж, станція мобільна. Коли рано чи пізно коронавірус скінчиться, ми зможемо перенести її до головного корпусу і забезпечити реанімацію, хірургію та інші відділення, куди, власне як і наразі в інфекційне, потрапляють не лише золотонісці, а жителі кожної з територіальних громад, власним, якісним киснем.
Загалом ніхто не став заперечувати щодо необхідності згуртуватися та придбати станцію, яка буде здатна забезпечити киснем понад 100 ліжко-місць із запланованих на апогей захворюваності більш як 200 (наразі – таких лише ледь більше 20-и).
Проте, протягом дискусії виникали певні непорозуміння, які, зрештою, побіжно здатні вплинути на остаточне рішення. Так головна лікарка Драбівської центральної районної лікарні Світлана Бойко стала апелювати до того, що, мовляв, вся увага – Золотоноші, а власне – її лікарні. А от, буцімто, всі інші – кидають напризволяще.
Щодо цього голова Золотоніської районної ради Борис Євмина наголосив, що, по-перше, це не так, а по-друге – саме Золотоніська лікарня є опорною на Черкащині у боротьбі з коронавірусом, а тому, за всіма стандартами та постановами, саме сюди перенаправляють всі тяжкі випадки з цим захворюванням. Аби витримати такий тиск – слід належно готуватися. Киснева станція – підпадає під це визначення.
Також драбівська керівниця зауважила, що, буцімто, її хворих не кладуть на стаціонарне лікування до інфекційного відділення ЗБЛ. На це їй відповів Владислав Гаркавий, апелювавши до відповідних розпоряджень Міністерства охорони здоров’я: 80% хворих мають проходити лікування амбулаторно, за рекомендаціями сімейного лікаря.
– Ми фізично не зможемо покласти на стаціонарне лікування всіх, це слід розуміти, - був категоричним у словах Владислав Васильович. – Тому так, ми дійсно обираємо, кого класти на лікарняне ліжко, а кого ні. Складні випадки – безумовно. Середні – залежить від обставин. Перепрошую, проте ваші хворі, яких ми, буцімто, проігнорували, мали сатурації значенням понад 90 одиниць. Навіщо заповнювати ліжка тими, хто цього не потребує, щоб потім відмовляти тим, кому негайно потрібно надати допомогу?
Дійти до згоди у цих питаннях не вдалося, всі лишилися при своїх поглядах. Проте заступник Золотоніського міського голови, депутат районної ради Олександр Флоренко урвав позбавлений сенсу диспут, наголосивши, що витрачається час, до того ж – не на те, задля чого їх всіх запросили. А часу, як зазначив тоді Владислав Гаркавий, лишилося не так багато – черговий, прогнозований спалах Covid-19 ось-ось посуне. Точніше, він вже розпочався, проте з кожним днем зволікань вірогідність пройти його успішно та без втрат – падає.
Зрештою, наприкінці зустрічі Борис Євмина закликав голів громад як слід обміркувати почути, проте не баритися. Підрядники готові розпочати роботи, щойно побачать готовність Золотоніської ОТГ та, бодай, половину суми до сплати. Присутні керівники сільгосптовариств, поміж іншим, виявили куди більшу прихильність до справи і запропонували прорахувати, скільки повинен сплатити кожен з них, аби допомогти у цей непростий час.
Отож, дебати тривають. А час – спливає.
***
Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити.
