Церква збудована у нехарактерному для православних храмів стилі, що поєднує в собі романтичний стиль з неоготикою (тюдорівською готикою). Цегляна, базиліканського типу, тридільна, потинькована та вибілена. Над притвором розташована вежа-дзвіниця висотою 44 метри, кути якої підкреслені тонкими пінаклями. Бічні фасади церкви поділені пінаклями на окремі ділянки та завершені зубчастими парапетами. Кожна з ділянок має власну прибудову - імітацію каплиці і прикрашену фігурним дахом. Вівтарна частина церкви акцентована фігурним дахом тої ж форми, лише більшим за розмірами. Церква налічує 24 бані. Перемички віконних і дверних прорізів виконані у вигляді стрілчастих арок.
1917 року була здійснена невдала спроба зруйнувати церкву. Врятувало від зруйнування надання їй 1926 року статусу архітектурної пам'ятки.
