Якщо ви хоча б раз подумали: "Було б добре, якби тут з'явилася лавка", "Чому в цьому сквері немає квітів?", "Дітям ніде проводити час", — то ви вже зробили перший крок до власної громадської ініціативи.
Безліч людей ймовірно і до нині думають, що змінювати міський чи будь-який громадський простір повинна виключно влада. Проте вже декілька років в Україні існує тенденція, яка показує зовсім інше. У десятках міст України саме звичайні мешканці стали авторами нових скверів, громадських садів, спортивних майданчиків, вуличних бібліотек, артоб'єктів та культурних просторів.
У більшості випадків усе починалося однаково — з однієї людини, яка вирішила не чекати. Парк Шевченка, двір багатоповерхівки, занедбаний сквер, набережна чи навіть невелика клумба біля будинку — будь-який простір може стати кращим, якщо знайдеться хтось, готовий зробити перший крок.
Тож, ми вирішили, що для вас буде цінним розповісти, як це зробити.
Ймовірно перший крок ви вже здійснили, адже точно саме зараз у вашій голові назріло якесь питання, що потребує нагального втручання. Дійсно, громадська ініціатива майже ніколи не починається зі слів: "Я хочу зробити проєкт." Вона починається зі слів: "Чому тут так?" Наприклад: немає лавок або багато пошкоджених, старі небезпечні дитячі майданчики, мало дерев, відсутнє достатнє освітлення, немає урн, бракує місць для відпочинку, незручні доріжки, пустир, який можна перетворити на громадський простір. Важливо не лише побачити проблему, а й зрозуміти, чи вона турбує інших.
Найпоширеніша помилка активістів — вирішити все самостійно. Навіть якщо вам дуже подобається ідея квітника або сцени для концертів, варто дізнатися думку інших мешканців. Для цього ви можете самостійно провести невелике опитування. Можете розпочати із допису у Facebook або запитайте думку сусідів. Спробуйте організувати зустріч мешканців вашого будинку, а може ця тема стосується мешканців цілої вулиці чи навіть кварталу? Або ж вам буде достатньо поговорити з батьками на дитячому майданчику?
Вас щиро здивують відповіді. Проблема, яка здавалася вам такою зрозумілою, розкриється зовсім під різними кутами. Іноді навіть виявляється, що людей хвилює зовсім інше. Успішні проєкти завжди народжуються із діалогу.
А далі вам варто сформувати ідею. Не варто узагальнювати подібно до: "Треба зробити парк красивішим." Спробуйте конкретніше - "встановити 10 нових лавок”, "створити алею бузку", "облаштувати місце для читання" тощо. Секрет простий - чим конкретніше сформульована ідея, тим простіше знайти підтримку.
Ось тут і розпочинається чи найважливіший і разом із тим найскладніший етап - постає потреба в однодумцях, адже самостійно ви майже нічого не реалізуєте. Навіть найкраща ідея втілюється швидше, коли поруч є команда. Не потрібно одразу збирати десятки людей. Достатньо 5–10 активних мешканців. У команді завжди знайдеться людина, яка добре фотографує; той, що вміє писати тексти, які беруть за душу; серед однодумців може бути і дизайнер, і бухгалтер, і юрист, і підприємець, і просто небайдужий сусід.
Разом із тим не забудьте уточнити чи можна взагалі щось робити на тій ділянці, яку ви хочете покращити. Перед будь-якими роботами потрібно з'ясувати: хто є балансоутримувачем; хто відповідає за благоустрій; чи є земельна ділянка комунальною; чи не входить вона до природоохоронної зони; чи потрібні погодження.
У більшості випадків відповідь можна отримати у міській раді.
А далі фіналізуйте свої ідеї на папері - не потрібно одразу писати документ на 100 сторінок. Достатньо кількох пунктів:
● що плануєте зробити;
● де саме;
● чому це потрібно;
● хто користуватиметься;
● приблизна вартість;
● хто допоможе реалізувати.
Саме такий документ значно полегшує переговори з владою, бізнесом та потенційними партнерами.
До речі, не кожен проєкт потребує великих грошей. Часто потрібні: матеріали, інструменти, транспорт, волонтери.
Допомогти з подібним можуть: місцевий бізнес, благодійники, громадські організації, грантові програми та навіть самі мешканці.
Зауважимо, що дуже часто підприємці готові підтримати корисну для міста справу, якщо бачать прозорість і конкретний результат.
Ще частіше допомогти в подібних програмах може і міська рада. Одна з головних помилок початківців — протиставляти громаду місцевому самоврядуванню. Насправді найкращі результати народжуються тоді, коли влада і мешканці працюють разом. Активісти приносять ідею. Влада допомагає документами, технікою, організацією, дозволами або навіть фінансуванням. Саме так працюють сучасні європейські міста.
Головне не стійте на місті, а говоріть про свою ідею. Не замикайте її у своїй інформаційній бульбашці. Не бійтеся писати у соцмережах, фотографуйте, запрошуйте журналістів. Показуйте процес - коли люди бачать результат, вони частіше долучаються.
І от коли ви вже зробили все можливе і справа почала рухатися - розпочинається найважливіше. Громадський простір потрібно підтримувати: організовувати заходи, стежити за чистотою, залучати нових людей. Саме так народжується справжнє життя міста. Нижче розкажемо вам декілька яскравих прикладів.
Вінниця — занедбаний парк перетворили на еко-простір. Активісти мікрорайону П'ятничани об'єднали мешканців навколо відновлення старого парку.
-
— Щороку кількість парків та дерев в цілому у світі зменшується, — говорить громадська активістка Роксолана Варчук. — Це призводить до негативних наслідків, насамперед, для людей. Адже, коли змінюється клімат, змінюється і життя людей навколо. Ми з командою змогли підняти питання занепадання одного з парків нашого міста.
Люди проводили толоки, висаджували дерева, домоглися встановлення сміттєвих контейнерів, а згодом підготували нові проєкти щодо очищення озера та створення громадського простору для зустрічей і фестивалів. Успіх став можливим завдяки самоорганізації мешканців та співпраці з місцевою владою.
Вінницькі активісти навіть підготували чеклист успішного проєкту:
- Залучення якомога більшого числа осіб, які будуть зацікавленні в реалізації проекту на найвищому рівні. Як правило, найкраще реагують на такі проєкти молоді люди 17-25 років та поважного віку 60+ років.
- Бути впевненим в своїх силах та мати в собі бажання переконати людей у можливості реалізації проекту.
- Злагоджена команда. Важливо розподіляти обов'язки між всіма членами команди, а також самоконтроль над виконанням цілей.
Івано-Франківськ — місто, де громадські ініціативи стали системою. Платформа «Тепле місто» довела, що містяни можуть самостійно запускати десятки соціальних і урбаністичних проєктів. Саме тут з'явився соціальний ресторан Urban Space 100, прибуток якого спрямовується на розвиток міста, а також грантові програми для підтримки місцевих ініціатив.
Чернігів — сучасний громадський простір для велосипедистів. Проєкт Velolink об'єднав громадську організацію, бізнес і міську владу. Звичайна ідея зробити місто комфортнішим для велосипедистів перетворилася на сучасний громадський простір, створений із використанням принципів тактичного урбанізму.
Київ — громадський бюджет змінює парки. Досвід столиці показав, що найбільш успішними стають саме ті проєкти, які пропонують мешканці. Через механізми участі громадяни ініціюють реконструкцію парків, створення скверів, спортивних зон та нових місць відпочинку, а залучення людей до планування безпосередньо впливає на якість міського середовища.
Одним із прикладів успішного переосмислення міського простору стала Контрактова площа в Києві. Протягом багатьох років вона залишалася переважно транзитною територією: люди лише проходили через велику асфальтовану площу, де бракувало затінку, місць для відпочинку та комфортного дозвілля. У 2025 році ситуацію вирішили змінити завдяки проєкту тактичного урбанізму TORV, метою якого було перетворити площу на сучасний громадський простір для зустрічей, відпочинку й активностей.
Ідея проєкту належала урбан-дизайнеру Мікаелю Колвіллу-Андерсену, який побачив у Контрактовій значний потенціал для швидких позитивних змін. Реалізацію ініціативи профінансували за підтримки данської компанії «Novo Nordisk», а загальний бюджет перевищив сім мільйонів гривень. Важливою складовою проєкту стала участь мешканців: організатори проводили онлайн-опитування та планували серію воркшопів, громадських обговорень і спільних заходів, щоб майбутній простір відповідав потребам киян.
Проте навіть найкращу ідею можуть зупинити типові помилки:
- чекати, що хтось зробить усе замість вас;
- починати роботи без погодження;
- працювати без підтримки мешканців;
- не рахувати витрати;
- не інформувати громаду;
- конфліктувати замість того, щоб шукати партнерів.
Будь-яке сучасне місто розвивається не лише завдяки рішенням влади, а й завдяки активності його жителів. Нові дерева, громадські сади, простори для дозвілля, місця пам'яті чи культурні локації часто народжуються з ініціативи небайдужих людей.
Саме так формується відповідальне ставлення до спільного простору. Людина, яка долучилася до створення парку, алеї чи скверу, сприймає його вже не як «чиюсь територію», а як частину власного міста.
Історія багатьох українських громад доводить: для початку великих змін не потрібні мільйонні бюджети. Потрібні ідея, кілька однодумців і готовність зробити перший крок. А кожна успішно реалізована ініціатива стає прикладом для інших, поступово змінюючи не лише окремий парк чи двір, а й культуру участі всієї громади.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
