Не чекайте заготовленої відповіді. Тільки прочитавши уважно весь текст, ви знайдете розв’язку мудрого рішення 100-річної давнини золотоніських владців.

У газеті «Рада» за 1910 рік згадка про будівництво театру (нинішнього районного будинку культури).

"З Полтавщини. Новий театр у г. Золотоноші. В. Яковенко-Маринич будує свій театр у Золотоноші, на Ново базарній площі. Театр буде великий, кам’яний. Сцена має 11 аршин завдовшки, 18 завширшки і 12 ½ заввишки. Зала для глядачів має 28 аршин у довжину і 18 в ширину. В театрі може вміститися 650 душ. Світло в театрі буде електричне".

"Одкриється цей театр 11-12 ноября цього року. Перші вистави в йому даватиме російська труппа".

Так от восени 1910 року в Золотоноші відкрився стаціонарний театр, приміщення якого збудував власним коштом Віктор Іванович Яковенко-Маринич (того ж року золотонісці обрали його міським головою).

Тобто 11 листопада виповнюється 115 років з дня відкриття театру у Золотоноші.

Приміщення театру збудоване за проєктом техніка-будівельника Золотоніського земства Африкана Петровича Балавенського. Він, як і повітовий агроном Леон Аркадієвич Хачатурянц, був талановитим актором. А самодіяльний драмгурток у Золотоноші діяв ще з 1897 року. Його створили Віктор Іванович Яковенко- Маринич, Д. Кравчинський і О. Жигадло.

(За матеріалами Золотоніського краєзнавчого музею ім. М. Ф. Пономаренка).

Театральне аматорське мистецтво у Золотоноші

(за матеріалами Оксани Медалієвої).

Ще одне відкриття. Ще театральна реклама-афіша гурту непрофесійних акторів. Вистава 30 червня 1908 року. Місце – Літній сад. Ставили «Катерину» за твором К. І. Ванченка. Серед акторів, які грають 8 рік: В. Жигадло, А. Батуров, П. Шліттер, З. Грінштейн, А. Балавенський. З нових - С. І. Гусак, Н. Шліттер, В. Жигадло, Гамалій.

Уже вдруге читаємо, що в перерві спектаклю грає оркестр військової музики.

Наступна інформація для нас нова:

«На гулянье и в спектакле» виступав ХОР ЛЮБИТЕЛЕЙ під керівництвом Михайла Л. Галата – відомого учителя співів у Золотоноші.

«Балалаечных любителей» ми пропустимо.

А от «кобзарь Киевского студенческого бандурного хора М. Домонтович» - це надзвичайно важливо! Кобзар М. Домантович – це наш учитель і просвітник М. Злобинець! Михайло Олександрович під час навчання в Київському університеті (1905–1909) створив гурт бандуристів. Це перша згадка про те, що Михайло Олександрович під час навчання приїздив до Золотоноші!

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте також: Золотоніські артисти змінили амплуа: свято у глядацькому залі
Читайте також: Золотоніському краєзнавчому музею – 65: відкрий для себе місцеву історію
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися