Чи траплялося вам чути, як хтось із серйозним виглядом каже: «Він мене годує сніданками»? Звучить апетитно, та насправді в українській мові такий вираз — мовний фальсифікат.
Винна у всьому звичка дослівно перекладати з російської – калькувати інакшими словами. У нашого північного сусіда «кормить завтраками» означає відкладати обіцяне на потім. Українська ж мова такої кулінарно-часової метафори не знає. У нас сніданки — це про їжу, а не про порожні обіцянки.
Натомість у багатій скарбниці народної мови знайдуться куди колоритніші вислови. Колись люди казали «годувати жданиками» або «жданками» — тобто тим, чого довго ждеш і ніяк не дочекаєшся.
Можна сказати, що людину «вічно тягнуть за ніс», «морочать голову» чи «пхають справу у довгу шухляду». І всі ці фрази не лише правдивіші, а й рідні для нашого вуха.
Наступного разу, коли захочете пожартувати про затягування обіцянок, згадайте: мова — це теж частина культури. І замість «сніданків» спробуйте пригостити співрозмовника справжніми українськими «жданиками». Вони хоч і не наситять, але точно смакують краще.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
