Золотоноша і Бар: як працюють ветеранські простори у малих громадах

У Золотоніській громаді проживає понад 1600 ветеранів війни та членів їхніх сімей. Один із них - Віктор Володимирович, який зізнається: не менш складно було адаптуватися до мирного життя, ніж виконувати бойові завдання. Він зіткнувся з новими викликами — як оформити документи, отримати лікування, знайти підтримку. Каже, що допомогу знайшов там, де і не очікував: “Леся Миколаївна сама мене розшукала”.

Леся Шкурко - фахівчиня із супроводу у ветеранському просторі Центру надання соціальних послуг (вул. Благовіщенська, 87). Там захисникам надають 17 базових послуг і ще 4 додаткові.

Посаду фахівця з супроводу ветеранів запроваджено з грудня минулого року.

• - Вона співпрацює із старостами нашої громади, цікавиться категорією таких звільнених у запас воїнів. Зателефонувала, приїхала до нас у село, - розповідає про Лесю Шкурко Віктор Володимирович, який служив у 157 батальйоні ТрО.

Фахівчиня із супроводу ветеранів Леся ШкуркоФото: Золотоноша.City

Найперше Віктору допомогли придбати слуховий апарат, оскільки після поранення він став недочувати. Хоча і стояв у черзі на пристрій, довелося купувати за особисті кошти, адже державної програми безкоштовного забезпечення слуховими апаратами не було.

• - Як тільки така програма з’явилася, Леся Миколаївна запропонувала скористатися нею, - додає ветеран. – Протягом місяця, а може й швидше, я вже мав новий апарат – кращий і модерніший.

Помічником Лесі Шкурко працює колишній військовий з інвалідністю, учасник бойових дій Андрій Пасохін.

Помічник фахівця із супроводу ветеранів Андрій ПасохінФото: Золотоноша.City

• - Про фахівця із супроводу ветеранів дізнався в управлінні праці і соцзахисту населення на вул. Шевченка, 70, - ділиться своїм досвідом ветеран війни Володимир Станіславович. – Мені дали номер телефону. Приїхав на Благовіщенську у Центр надання соцпослуг і там познайомився з Андрієм Пасохіним та Лесею Шкурко. Це було у лютому 2025 року. Написав заяву, щоб бути під їхнім супроводом. Леся Миколаївна допомогла зібрати усі необхідні документи для лікування після поранення: довідки, виписки, скан-копії… Лікувався в Золотоноші та інших медичних закладах.

Фахівець допомогла Володимиру стати на чергу на отримання компенсації на придбання житла. Він – учасник усіх культурних заходів для ветеранів: «Бійці духу» (1 червня 2025 р. у Черкасах), «Сильні родинами» (26 липня 2025 р., с. Кропивна).

• - Мене вже зареєстрували для участі у зональних змаганнях з адаптивних видів спорту, що відбудуться у Золотоноші 6 вересня, - каже Володимир. – Про усі законодавчі зміни та заходи інформує Леся Миколаївна. Вона – наші очі, вуха, руки і ноги. Не тільки інформує, а й супроводжує і підтримує на змаганнях.

Володимир розповідає про побратимів у Херсоні та Сумах. Каже, що запрошує їх до Золотоноші: приїздіть, вам тут з усіма документами і виплатами допоможуть!

.

Для проходження курсу реабілітації в Центрі надання соцпослуг облаштовані кімнати для проживання військового та супроводжуючої особи. На базі центру діють дві соціально-трудові майстерні: гончарна та кондитерська. Ці послуги замовляють для тих, хто проходить реабілітацію на базі табору «Максимум». Є 4 спецавто, обладнані підйомниками, для соціальних перевезень.

• - Основне завдання - надати повноцінний відпочинок родині з особами, яким необхідна наша допомога. Якщо в консультативному висновку вказано, що особа потребує супроводу, тоді вона мусить бути з членом сім’ї. В іншому випадку її перебування лягає на плечі центру, - пояснює директорка Людмила Неліна.

З жовтня 2024 року тут створене відділення соціально-психологічної підтримки. Його очолила психологиня Неля Парфентьєва.

• - Навчання наших фахівців - безперервне. Я теж навчаюся, маю додаткові курси по ПТСР, стресу, депресії; терапевтичний контакт по роботі в сім’ї. Самих ветеранів за цей час звернулося близько 20 осіб, але членів сімей було в рази більше, - каже психологиня. – Бо серед них члени сімей загиблих. Вони навіть не всі можуть усвідомлювати, що проблема є. Шукають самостійного вирішення.

Пані Неля зауважує, що подекуди люди не готові працювати з психологами. Для того, щоб їм відкрити очі на ситуацію, яка ще не переросла у проблему, фахівці психологічної служби проходять додаткове навчання: як говорити з такими людьми, як їм подавати інформацію.

• - Є моменти, коли військовий не бажає спілкуватися у стінах кабінету, - додає Неля. – Тоді організовуємо спілкування «на нейтральній території» - кафе, парк. Намагаємося підлаштуватися, щоб зловити першу хвилю бажання, зацікавити, допомогти, встановити контакт. Але для психодіагностики нам необхідний кабінет, умови.

Де в Золотоноші закривають офіційні запити ветеранів?

Для спрощення життя ветеранів та їхніх родин, які проживають або тимчасово перебувають на території Золотоніської громади, з 1 жовтня 2024 року у відділі Центру надання адміністративних послуг запрацював сервіс "Єдине вікно" ветерана.

.

Управління праці та соцзахисту населення безпосередньо опікується ветеранами та їхніми проблемами. Відділ по роботі з ветеранами очолює Валентина Савицька.

Очільниця відділу по роботі з ветеранами Валентина СавицькаФото: Золотоноша.City

• – Ми надаємо вичерпну інформацію, де можна отримати медичні, соціально-психологічні послуги, реабілітаційні, забезпечення технічними засобами реабілітації.

Які додаткові опції щодо реабілітації?

У травні 2024 року у Золотоноші відкрився сучасний протезувальний центр з опцією реабілітації на базі табору "Максимум". Цей заклад надає допомогу як військовим, так і цивільним особам, які втратили кінцівки та потребують протезування і подальшого відновлення. Іноземні фахівці закладу Джон Бургер, Майк Райз, Гері Стробел та Марвін Фороукс наразі опікуються 14-ма пацієнтами, серед яких не лише військові, а й просто люди, що потребують допомоги. У них на чотирьох понад 160 років досвіду.

• - Наразі більше 5 тисяч військових і більше 3,5 тисяч цивільних потребують протезування. Але, на жаль, нині уся система в Україні в рік може виготовити лише 2 тисячі механічних пристроїв. Тому, основне завдання нового центру пришвидшити процес отримання якісних протезів населенням, - зазначає очільник закладу Віталій Собко.

Один із ключових інструментів у цьому процесі - шерінкери, або компресійні чохли, які допомагають підготувати куксу до протезування. Медики підкреслюють, що регулярне й правильне використання шерінкерів дає змогу значно швидше адаптувати пацієнтів до носіння протезів.

Малі громади вирішують ветеранські питання на локальному рівні, обмінюючись досвідом, ділячись ефективними практиками та застерігаючи від повторення помилок. До прикладу, у Барській громаді 176 родин загиблих, 112 зниклих безвісти, 1 офіційно перебуває в полоні. Для підтримки рідних захисників, а також самих військових тут створили ветеранський простір - місце, де надають психологічну, юридичну та консультаційну допомогу.

І в Золотоніській, і в Барській громадах - різний підхід, різні ресурси, різні команди. Але спільне в них одне: досвід, яким можна ділитися.

Барська громада: простір підтримки в тилу

На відміну від Золотоноші, де діє повноцінний Центр фізичної реабілітації та протезування, у Барі ветеранський простір «Сильні та незламні» поки не має спеціалізованих умов для відновлення після поранень.

Він з’явився на початку 2024 року як відділ комунальної установи “Центр надання соціальних послуг” Барської міської ради. А свій початок бере з лютого 2022 року, коли в громаду заїхали перші люди з прифронтових територій, які шукали прихистку або просто нічлігу. Далі постала потреба допомоги і підтримки родинам захисників, потім - самим захисникам. І з того часу ця підтримка поступово трансформувалася в окрему установу.

Керівниця простору "Сильні та незламні" Тетяна МандрикаФото: Бар.City

• - Барська громада має що запропонувати. Так, у нас поки немає реабілітаційного центру. Але ми надаємо те, що можемо: психологічну допомогу, консультації і супровід на кожному етапі. Крім того, ми співпрацюємо з іншими установами та фахівцями, зокрема місцевими юристами, які консультують військових безоплатно, - каже керівниця простору Тетяна Мандрика.

У громаді станом на липень 2025 року - 176 родин загиблих Героїв, 112 захисників вважаються зниклими безвісти, ще один військовий офіційно перебуває в полоні. Щодо восьми осіб є неофіційна інформація про їхнє перебування в полоні.

Кожна з цих історій має свою тінь болю і свою особливість. Простір став відповіддю на потребу в підтримці не лише самих ветеранів, а й усіх, кого торкнулася війна.

Фахівчиня із соціальної роботи Яна ІвершеньФото: Бар.City

У просторі працює команда з чотирьох фахівців: крім Тетяни Мандрики, психологиня Богдана Сторчило, фахівчиня із соціальної роботи Яна Івершень та фахівець із супроводу ветеранів і демобілізованих Ігор Петровський. Є певна спеціалізація: Ігор Петровський більше опікується діючими військовими та демобілізованими, а Тетяна Мандрика та Яна Івершень - родинами загиблих, зниклих безвісти та полонених. Але людина сама обирає для себе фахівця, якому довіряє.

.

Крім пільг на комунальні послуги, можливості оздоровлення дітей військовослужбовців у таборах відпочинку за рахунок держави, безоплатного (для дітей загиблих військових) або за 50% плату (для всіх дітей військових) харчування в закладах освіти, як і в громаді Золотоноші, в Барській громаді діє державна програма протезування зубів для військових на базі Вінницького обласного реабілітаційного центру ветеранів війни, а в Барській стоматології для військовослужбовців діє програма безоплатного лікування зубів. Пораненим військовим Барська міська рада надає допомогу на лікування до 25 тис. грн. Родини захисників (чоловік та дружина) можуть скористатися парною послугою соціального відновлення, адаптації та реабілітації в Хмільнику. Всі ці та інші послуги та пільги допомагають оформляти тут, у Ветеранському просторі.

• - У мобільних застосунках ми створили групи для різних категорій, які постраждали від війни, створили Facebook-сторінку простору для інформування. Щомісяця з родинами зниклих безвісти і полонених військових проводимо акції підтримки, на які щоразу приходить все більше людей, - каже керівниця простору Тетяна Мандрика.

Фахівець із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб Ігор ПетровськийФото: Бар.City

Наразі військові більше звертаються до фахівця, який примає в ЦНАПі, адже туди їм треба йти для оформлення різних документів. Когось фахівець Ігор Петровський зустрічає просто на вулиці або в лікарні, і вже в ході розмови дізнається, що цій людині треба якась допомога. Так було і з Сергієм, військовим із Херсонщини, сім’я якого переїхала в Бар. Після важкого поранення він втратив кінцівку, пройшов протезування. Зараз повернувся до побратимів.

• - Ігор мене консультував з юридичних питань, зокрема на що я маю право, допомагав ставати на облік стосовно компенсації за житло. Звернення до фахівця з супроводу ветеранів - хороший спосіб отримати допомогу коли не знаєш, куди звертатися, - розповідає Сергій.

.

«Війна торкнулася всіх. Навіть тих, хто мовчить»

Психологиня Богдана Сторчило працює у просторі рік. До неї звертаються як ветерани, так і родини військових, зокрема полонених і загиблих.

Психологиня Богдана СторчилоФото: Бар.City

• - Психологічна допомога не має на меті вилікувати швидко, а радше підтримати - крок за кроком, відновлюючи внутрішні сили та здатність жити далі, - каже вона.

Найскладніше їй увійти в довіру до пацієнта, адже загалом люди не звикли ходити до психологів. А ті, що пройшли війну або втратили рідних, ще більше закриті. Але фахова психологічна підтримка для них особливо важлива, адже мало хто з рідних та друзів можуть правильно підтримати та підібрати належні слова.

У центрі проводять окремі заходи як для дітей, так і для інших членів родин загиблих, зниклих, полонених. Команда організовує спільні зустрічі для дорослих і малечі, підбираючи формати, які заспокоюють, відволікають і допомагають не закриватися в собі.

Під час одного із заходів просторуФото: Фото із соціальних мереж простору

Світлана Токарчук - вдова, чоловік якої загинув у квітні 2022 року, приходить з донькою у Ветеранський простір з часу його заснування. Каже, що для неї це важлива підтримка, - але сумно, що на заходи приходять одні й ті ж. Адже такі зустрічі справді допомагають людям, що пережили втрату, трохи вийти з важкого психоемоційного стану:

• - Ветеранські простори - дуже важливі зараз для українців, які близько стикнулися з війною. Я більше можу говорити зі сторони тих, хто втратили своїх рідних. Ми тут на заходах не лише щось виготовляємо чи навчаємося надавати першу медичну допомогу - ми підтримуємо одне одного, можемо розповісти про свій досвід з того чи іншого питання. Бо я це вже пройшла, а хтось, на жаль, тільки стикнувся з тим, і їм зараз дуже важко емоційно. А тут ще доводиться вирішувати багато проблем.

Матеріал підготовлений у співавторстві журналістів

Алли Каплі, Вікторії Горобець та Інни Грекало, редакції Золотоноша.City,

Ірини Рудик-Малої, редакції БарNews.City.

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити