"Чіт і лишка" — це гра, що має давні корені в українській культурі. Вона полягає в тому, щоб учасники відгадали, чи має ведучий парну (чіт) чи непарну (лишка) кількість предметів у руці. Незважаючи на свою простоту, ця гра залишалася популярною серед козаків та селян протягом століть.
Варто зазначити, що правильно називати гру "чіт і лишка" або "чіт чи лишка", а не "чот-нечот", як іноді помилково кажуть. Ця гра була частиною повсякденного життя не лише під час відпочинку, а й як спосіб скоротати час під час походів або військових кампаній.
У літературі ми також знаходимо згадки про цю гру. Василь Шкляр у своєму перекладі творів Миколи Гоголя пише про те, як запорожці, перебуваючи в оточенні, спокійно грали в "довгу лозу" та "чіт і лишку", що підкреслює їхню бойову витримку та іронічну байдужість до небезпеки.
Таким чином, "чіт і лишка" є не лише грою на вгадування, але й частиною культурної спадщини, яка демонструє традиції та спосіб мислення українського народу.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
