16 лютого у міському Будинку культури відбувся благодійний концерт. Його ретельно і старанно готували протягом кількох тижнів золотоніські артисти – працівники відділу культури, продумуючи кожен нюанс виступу до найменших дрібниць – телефон, скатертина, вішак, сумка, біжутерія, свічки, ажурна парасолька, столики, зачіски, картинка на екрані…
Ініціатором та ідейним наставником незвичайного концерту стала керівник хору «Воскресіння» Тетяна Журба. Завдяки їй, глядачі поринули в атмосферу забутого пісенного українського надбання. Тетяна Пилипівна відшукала незаслужено затертий пласт музики та неперевершених композиторів, які творили справжню українську ретро-музику.
Задум Тетяни Журби реалізували вокалісти Ірина Духаніна, Таїсія Камша, Вікторія Долгушина, Микола Миколенко, Євгеній Гонза, Світлана Величко, Світлана Шейченко, Анна Ярешко, Владислав Токар супроводжуючи кожне виконання майстерним театралізованим дійством.
Живу музику забезпечив ансамбль «Лад» під керівництвом директора Школи мистецтв Ігоря Путинця. Їхня віртуозна гра додавала вишуканого смаку кожному номеру.
Танцювальний колектив, що запалював сценічні зірки у ритмі тангоФото: Золотоноша/City
Родзинкою ретро-вечора стали танцювальні шедеври колективів «Сузір’я” та «Радість» (школи №3), під керівництвом Людмили Федини.
Голос вечора Маргарита ЛазарєваФото: Золотоноша.City
Просвітницький задум режисера озвучувала Маргарита Лазарєва, яка намагалася донести слухачу знання про життєвий та творчий шлях творців музики: для декого зовсім невідомих та незнаних донині.
Помічник народного депутата Мар’яна Ніщенко і заступник міського голови Олександр Флоренко подякували колективу та Тетяні Журбі за колосальну режисерську, сценаристську та хормейстерську роботу!
Того вечора було зібрано 30 тисяч гривень благодійних коштів, які організатори передали благодійному фонду «157-ий Золотоніський» - на потреби батальйону тероборони.
Аматори золотоніської сцени відпрацювали на 150 відсотків. Відчувалося, що людям, звиклим своєю творчістю і покликанням дарувати позитивні емоції і святковий настрій, не вистачає, як повітря, спілкування із глядачем – вдячних поглядів, овацій, оплесків. Їхні руки печуть, плетуть, в’яжуть, донатять, але душе прагне більшого, світлого і високого. Тому наданим шансом наші артисти скористалися сповна, з неймовірною віддачею!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
