Медичний комфорт: дитячий куточок для пальмірських дітлахів

Медичний комфорт: дитячий куточок для пальмірських дітлахів

Перші зимові місяці нового року увірвалися високою захворюваністю золотонісців. Деякі учні другий тиждень перебувають на дистанційному навчанні у зв’язку з погіршенням епідеміологічної ситуації, стрімкого збільшення захворюваності школярів та вчителів.

Черги у міських амбулаторіях щільні. Лікарі не завжди мають хвильку між пацієнтами. Не зважаючи на можливість попереднього запису, часто діти сидять в коридорі, очікуючи на прийом. І якщо у міських амбулаторіях для маленьких пацієнтів створені ігрові куточки, то в сільських медичних закладах зайняти малечу – справа батьків. Та не в усіх.

Дитячий куток в амбулаторії
Нещодавно у Пальмірській амбулаторії, завдяки ініціативній завідуючій Світлані Махно, організували затишний простір для малечі.

.

Під час дії воєнного стану бюджетні кошти виділяють на найнеобхідніші витрати. Тому створення ігрового затишку – результат комунікабельності, непереборного бажання та співпраці очільниці амбулаторії з благодійниками.

Світлана Махно
Завідуюча Пальмірської амбулаторії

- У нашій амбулаторії працююють два сімейних лікарі: я та Лариса Приліпко, чотири медсестри, санітарка і водій. У закладі можна зробити кардіограму, здати загальний аналіз крові та сечі, аналіз крові на холестерин й глюкозу. Також тут надаємо невідкладну допомогу. Наша амбулаторія обслуговує Привітне, Синьооківку, Богуславець, Вознесенське і Пальміру, маємо власний автомобіль, - детально розповідає про «життя» закладу 36-річна Світлана Сергіївна. – Щодо підписаних декларацій, у мене налічується майже 1800 пацієнтів, у Лариси Миколаївни – 1500. Тож, маємо понад три тисячі людей, яких обслуговуємо.

Світлана Махно – лікар загальної практики сімейної медицини із семирічним досвідом, працювала завідуючою місцевої амбулаторії у Донецькій області. На Золотоніщині жінка лише півтора роки. Вона - переселенка з Курахового. 5 вересня 2022 року у неї був перший робочий день у Пальмірській амбулаторії на посаді сімейного лікаря. За 10 місяців завзята медикиня стала завідуючою.

- Наразі маємо багато пацієнтів-відвідувачів: 30-40 на день. Дуже багато вірусних захворювань серед діток та дорослих. Окрім прийомів на місці ми щовівторка та щочетверга виїжджаємо у села. Перший і третій вівторок – Привітне. Другий і четвертий – Синьооківка. Це мої села. Перший і третій четвер – Вознесенське, другий та четвертий – Богуславець: виїжджає Лариса Миколаївна, - уточнює графік роботи медиків по селах. – Там проводимо щеплення та огляди населення. Сільська медсестра попереджає людей та завчасно складає список пацієнтів.

Останній ремонт у медзакладі робили три роки тому. Тоді поштукатурили стіни, оновили приміщення – тепер тут затишно й чисто.

.

- Мені не вистачало інформаційних стендів та дитячого куточку. В ігровій є дитячий столик, двостороння дошка для малювання та іграшки. На підлогу постелили м’якенькі килимки, поклали сучасні мішки-пуфи. Кімната вмебльована та прикрашена квітами.

В ігровій є дитячий столик, двостороння дошка для малювання та іграшки. На підлогу постелили м’якенькі килимки, поклали сучасні мішки-пуфи. Кімната вмебльована та прикрашена квітами.

- Все це було б неможливо, якби не наші благодійники: лукашівський господарник Михайло Ткалич, сільський голова Вознесенської громади Олександр Тітаренко та член опікунської ради Руслан Ворона, - підкреслює Світлана Сергіївна. – Окрім цього, завдяки меценатам, ми купили інформаційні стенди й таблицю для перевірки зору. Для мене це дуже багато.

Раніше Пальмірська лікарня займала два поверхи. За словами працівників, тут був рентгенкабінет, стаціонарне, інфекційне та дитяче відділення. Після медичної реформи у 2017 році в селі залишилася маленька амбулаторія. Медзаклад організували на першому поверсі для зручності пацієнтів: всі кабінети поруч й не потрібно бігати поверхами.

- Дитячу зону комфорту ми зробили. Ще б хотілося для дорослих поставити журнальний столик і кулер для води. Також мрію про затишний куточок для медпрацівників. У нас обідня перерва з 13-00 до 13-30: от щоб сісти там, заплющити очі й морально відпочити в тиші. У нас такої кімнатки, на жаль, немає. З техніки в амбулаторії не вистачає одного комп’ютера. Для виїздів на села теж потрібен ноутбук чи планшет. Інтернет у нас є скрізь, - окреслила подальші плани амбітна й натхненна завідуюча амбулаторії.

Маленькими кроками до великих цілей. Здавалося, розвивати державний заклад під час дії воєнного стану - це непосильний труд. Хоча, якщо є креатив, бажання й запал, а очі горять й людина прагне вдосконалення, то немає нічого неможливого. Організований колектив на чолі з працьовитим, розумним лідером завжди знайде вихід з будь-якої ситуації. Пальмірська амбулаторія – тому приклад.

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити