Вас вже встигли налякати, що наступний рік високосний? Так бійтесь вже зараз, бо він настав. Так вже трапилося, що раз на чотири роки лютий має +1 дату в календарі. І цьогоріч історія повторюється. Здавалося б, якихось 24 години проти 8760 на рік, але чомусь саме їх так бояться.

Як дід та онук в календарях змагалися?

Почалась історія зі страшилками ще за часів, коли 29 лютого був просто останній день в році. Стародавні римляни починали новий рік з березня. Та ще тогочасні астрономи зрозуміли, що рік не триває рівно 365 годин, в середньому є 6 годин «недоїмки» на рік, яку треба було б якось легалізувати.

Вони не довго думаючи, вирішили додати 1 день до календаря, але ж тепер 18 годин понад норми, як бути з «надлишком»?! На допомогу їм прийшли математики, які за допомогою простих розрахунків з’ясували, що 1 день до календаря необхідно доплюсовувати кожні чотири роки. Але ж і в лютому в римлян постійно було 29 днів, а раз на 4 роки - 30. От така арифметика.

І жили б собі мирно римляни, та й горя не знали. Але їхні імператори мали немаленьке его, тож постійно лізли до тих дат. У якийсь момент їм стало нудно іменувати собою тільки святкові дні, тому вирішили нарікати цілі місяці (вони ж ще не знали, що історики будуть епохи їхніми прізвищами називати, тож піарились як могли).

Високосний рік запровадив у 45 році до н. е. Юлій Цезар разом із юліанським календарем. І не забув додати туди місяць на свою честь – липень (латинською — iulius), та й обрав неспроста, адже це ще й місяць його народження.

Його двоюрідний онук, прийомний син та спадкоємець Октавіан Август мав его не менше, тому теж зажадав іменний місяць. І хоч народився він у вересні, перейменувати захотів саме серпень, мабуть, тому що відразу після липня, зайняв місце, так би мовити, аби ніхто більше не втовпився між ним та «дідусем».

Так з’явилась латинська назва серпня — augustus. Та от біда – днів то у місяці 30. Не годиться відставати. Тоді «всім Римом» вирішили забрати один день з кінця року, тобто у лютого, і додати його до серпня.

Тому нині ми маємо у липні і серпні завжди по 31 дню, а у лютому 28 або 29, іменуючи такий рік високосним.

Почули? А тепер забудьте. Високосного року не існує.

Чому рік не високосний, а переступний?

В українській мові дві притомні назви року, в якому 366 днів, – переступний або касьянів. За версією української філологині Ольги Васильєвої переступний, бо, ймовірно, «переступає» інші роки, перевершуючи їх за довжиною.

А от касьянів – це день преподобного Касіяна, християнського богослова та церковного діяча, якого вшановують за його твори. Відомий також як один з представників скіфських ченців і як один з отців-пустельників.

Але ж ми українці маємо хорошу фантазію, тому згідно з нашими приповідками та легендами цей святий виглядає похмурим і злим чоловіком.

Легенда про Касьяна

За легендою преподобний цілих три роки сидить над дідьком і б'є його по голові молотом. Б'є на те, щоб «відвернути увагу» дідька, не дати нечистому часу обдумати свої плани на людську згубу. Б'є дідька Касіян день у день — не дає йому отямитися. Цю роботу Преподобний лишає тільки в день своїх іменин — один раз на чотири роки, тоді він іде до церкви та молиться Богові, щоб Бог дав йому більше сили в боротьбі з нечистим. З церкви Касіян повертається тоді, коли вже починає світати — цілу ніч молиться. А як з церкви прийде, то знову береться за своє діло: молота в руки та — дідька по голові!

А поки Касьян молиться, чорти мають дещицю дозвілля. Вони вилазять із безодні на поверхню землі, і все, на що дідько подивиться, гине. Подивиться на худобу — здихає, подивиться на людей — мруть люди, подивиться на поля — все сохне, все гине від очей нечистого. Ось чому на Касіянів день не можна з хати виходити саме тоді, як розвидняється… Саме тому не можна цього дня виходити з дому до сходу сонця: не від погляду Касіяна гине все живе, а від витівок розлючених дідьків, які надолужують усі капості, яким не давав здійснитися протягом цілих чотирьох років преподобний Касіян.

Забобони касьянового дня

Українці мають культ забобонів, тому і переступний рік не оминули. За народними віруваннями, у касіянів день не можна відходити до сходу сонця з дому, оскільки, якщо Касіян подивиться, то людина може захворіти й навіть померти.

• «Чому ти Касіяном дивишся!» — кажуть дітям, що дивляться на людей з-під лоба.
• «Касіян оком накинув — не буде з цього народженого добра!» — цей вираз найчастіше застосовується до телят, лошат та інших свійських тварин; але інколи він стосується і до дітей, що народилися в Касіянів день.
• «Гей, верни, Касян, круто!» — кажуть тому чоловікові, що намагається зробити комусь кривду, але при цьому виявляє свою безсилість.

Що ж не можна робити у Касьянів рік?

Нічого незвичайного. Тобто все, що ви робите щодня – будь ласка, а ось неординарне – вже думайте.

Тому, кажуть, що не можна:

вінчатися і укладати шлюб — він виявиться нещасливим і недовгим;
розлучатися — рішення може бути поспішним і неправильним;
вагітніти і народжувати дитину — її можуть переслідувати неприємності;
розпочинати власну справу — вона ризикує бути збитковою;
змінювати роботу — це також до збитків;
купувати або будувати житло — воно матиме негативну енергетику;
продавати велике майно та цінні речі;
колядувати;
збирати гриби.

Натомість у світі проживає понад 4 млн «щасливчиків», що народилися у цей день. І невже вони всі нарікають на свою долю? А от і ні. Наприклад, американське місто Антоні у Техасі запрошує таких людей до себе кожного 29 лютого, щоб відсвяткувати день народження разом. Місто проголосило себе «переступною столицею світу» і кожні чотири роки влаштовує фестиваль із грандіозною вечерею для тих, хто народився 29 лютого.

Також подейкують, що шлюб, укладений у касьянів рік буде нещасливим і швидко розпадеться. Але в Ірландії ще з V століття, тобто часів святого Патріка, прийшла інша традиція. У переступні роки дівчата могли робити пропозицію хлопцям, і ті не могли відмовити.

За легендою, ірландська монахиня на ім'я Бріджет поскаржилася святому Патрику, що жінкам доводиться дуже довго чекати освідчень від своїх обранців. Тоді Патрик випустив указ, який давав жінкам право освідчуватися самим, але лише раз на чотири роки.

Тож, як бачите, ми самі творимо свою долю: у що вірите – те й трапляється. А ось поліпшувати українську мову наш обов’язок, тож уведіть у свій лексикон нову назву – переступний чи касьянів. У нас цілий рік, аби вдосталь попрактикуватися!

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися