Невелике місто Золотоноша налічує безліч секцій і гуртків для розвитку дітей. З осені батьки щороку шукають варіанти — чим зайняти дитину. Одним з найбільш затребуваних гуртків для хлопчиків є футбол.

Наставник Золотоніської спортивної школи Сергій Труба вісім років тренує хлопчаків, які мріють стати футболістами. У ДЮСШ налічується три групи дітей.

— Раніше ми тренували разом з Вадимом Гонщиком, але потім розділилися, щоб охопити більше дітей. Я набрав собі групу 2014-2015 років народження (8-9 років), у Вадима – 2016-2017 роки – (шести-, семирічки). Є ще старші, але їх залишилося небагато – «солянка» - кращих «пороздавали» в футбольні команди Черкас та Києва.

— У нас в ДЮСШ йде набір, ми беремо всіх бажаючих. А у професійних школах йде відбір кращих. Троє наших 14-річних вихованців грають на всеукраїнському рівні за черкаську ДЮСШ «Чайка»: Ігор Шкурко (СШІТ №2), Роман Дубенець(зош №3) та Станіслав Дворак (СШІТ №2). 14-річний Роман Савченко, колишній учень гімназії ім. С.Д. Скляренка, наразі грає за ФК «Олександрія» , проживає та вчиться у спортивній академії. Володимир Сівухін (санаторна школа-інтернат) грає в «LNZ» і теж навчається у спортивній академії. У цьому році ця команда вийшла у прем’єр-лігу, - розповідає про вихованців Сергій Володимирович.

Роман Савченко, академія "Олександрія"Роман Савченко, академія "Олександрія"

Володимир Сивухін з командоюВолодимир Сивухін з командою

Одним з ключових людей, хто посприяв переведенню талановитих футболістів у інші клуби, був тренер ДЮСШ Вадим Гонщик. Він постійно тримав зв’язок з обласними тренерами. Запропонував подивитися на золотоніських спортсменів – ті відібрали кращих.

Семирічний Олександр Ковтун, учень зош №3, теж їздить у Черкаси тренуватися й у своєму зовсім юному віці грає за команду «LNZ».
Даня Ню – навчається у першій школі, відвідує заняття в обласному клубі й грає у збірній у своїй категорії.
Денис Нестеровський, 2011 року народження, навчається в одному з кращих клубів України, в академії ФК «Шахтар». З цього літа він там буде жити, тренуватися у селі Щасливе, під Києвом, де розташована тренувальна база.
Ще один наш хлопчик - Андрій Бобер під час повномасштабного вторгнення виїхав за кордон і там виступає за чеську команду. Зараз він їздить на перегляди, його хочуть забрати в спортивну академію футбольного клубу.

Іван Теницький, Іван Шевченко - учні гімназії, виступають за черкаську футбольну школа «Дніпро-80».

15-річний Владислав Заруба, навчався у першій школі, а зараз він в академії «LNZ», - уточнює тренер.

— Кращих відпускати не шкода. Тут для них не вистачає висоти. Якщо ти переріс своє місце, треба йти далі. Тут ми не можемо їм дати ті виїзди й ігри відповідного рівня. Тут їм тісно. Треба розвиватися і йти вперед – вище завжди краще.

За словами тренера, відразу не побачиш талановитий хлопчик чи ні: всі однакові. Можна звернути увагу на координацію, швидкість, як дитина реагує й виконує поставлені задачі. А в процесі тренування ти бачиш, хто в чому кращий.

— Дуже багато залежить від бажання батьків привозити чи приводити дітей на тренування, - наголошує Сергій Володимирович. - Щоб відвідувати гурток з футболу у дитини має бути насамперед бажання, дисципліна, постійне прагнення вдосконалюватися, покращувати свою майстерність, - зазначив тренер для бажаючих записатися на заняття.

- Велике значення має уважність. Важливо слухати тренера, чути його настанови і виконувати їх. І головне – систематичність. Якщо ти сьогодні прийшов, а завтра забув або тиждень ходиш, а два – ні,то з цього нічого не вийде. Який би не був хороший тренер він з такої дитини нічого не зліпить. І якщо ти хочеш бути футболістом, то одних тренувань два рази на тиждень замало. Потрібно постійно бігати з м’ячем. У дворі, після школи. Розвиватися всебічно.

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися