16 серпня у районному Будинку культури пройшла вже друга діалогова зустріч небайдужих мешканців громади в рамках проєкту “Лабораторії творчого діалогу в громадах”, який реалізується Спілкою «Громадські ініціативи України» за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».
Нагадаємо, перший діалог відбувся у червні і мав на меті з’ясувати необхідність будівництва притулку для бездомних тварин у Золотоноші.
Активних громадян у нашому місті, яких зацікавила тема переробки твердих побутових відходів виявилося аж 2 – підприємці Сергій Тесленко та Володимир Супрун-Черес.
У розмові взяли участь секретар міської ради Наталія Сьомак, старости – Дмитро Шевченко та Сергій Кожем’яко, депутат міської ради Людмила Неліна, начальник управління ЖКГ Артем Харін, спеціалісти відділу прогнозування та розвитку громади Вікторія Мірошніченко та Вадим Дзюбан.
— У вашій громаді я вже з третім проектом. Даний – не про величезні капіталовкладення, навіть не про гроші, - сказала кураторка Любов Ропало. – На жаль, наші співгромадяни сприймають такі проекти як «говорильня», але коли приходять ресурси, декому стає доволі незручно. Попередні 2 проєкти були з ресурсами: ми працювали з командою Оксани Червякової. Разом з колегами ми привели сюди 3 мільйони гривень.
У грудні 2022 року програма «U-LEAD з Європою», проєкт якої зареєстрований у Міністерстві відновлення та розвитку громад, оголосили тендер щодо просування, розвитку та інформування населення на місцевому рівні через діалог.
— З майже 10-річного досвіду роботи у цій сфері мушу визнати: те, що українці називають «бла-бла-бла», у європейців – працює! – зауважила. – У Європі не приймають одноосібних, авторитарних рішень. Попередньо проходять масові обговорення, діалоги.
Як констатувала спікерка, останніми роками близько 5% відходів в Україні потрапляє на переробку. Серед них скло, пластик, алюмінієві пляшки, папір, картон, текстиль та ін. Ще приблизно 1% відходів – спалюється з отриманням енергії. Такі дані Асоціації управління відходами. Рівень перероблених відходів з року в рік зростає, але до європейських показників нам ще далеко. Сміттєпереробна галузь в Україні має багато перешкод для розвитку, зокрема, відчуває гостру нестачу ресурсу.
— Усвідомлення населенням проблеми – дуже важливий аспект, можливо навіть вирішальний, - зазначив Артем Харін. – Маємо досвід управління про заздалегідь підготовлені проекти і документацію, а коли надходять кошти – вони вистрілюють і ми тоді виграємо час.
— Людей у селах важко привчити до централізованого, та ще й платного (!) вивезення відходів, - додав Дмитро Шевченко. – З практики знаю, що наша пропозиція: сортуйте сміття – заберемо безкоштовно - згасла у зародку. Менталітет людей: «Ага, це ж він буде наживатися на наших пляшках!» Тож споживачів ще треба виховувати і виховувати ментально.
— Маю 8-річний досвід роботи із спонсорами, які інвестують гроші, і жоден проект не можна зробити за 1-3 місяці, - поділилася Людмила Неліна, котра очолює Центр надання соцпослуг. – Від ідеї до старту робіт - 3 роки! Це велика робота, повірте! Щоб зацікавити інвестора – треба показати готовність громади.
У підсумку майже 3-годинної розмови дійшли висновку, що сміттєпереробний завод у місті потрібний. Якої потужності, де його встановлювати, чи він працюватиме цілий рік чи сезонно – це вторинні проблеми. Головна – привчити мешканців громади до сортування відходів - скло, папір, пластик, біосміття.
Варто зазначити, що проєкт реалізується в рамках програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян та розширює можливості громад.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
