16 червня відбулося чергове засідання комісії з питань захисту прав дитини, роботу якої курують фахівці служби у справах дітей, сім’ї, молоді і спорту під очільництвом Ніни Засенко. На зібранні, ходом якого керував перший заступник міського голови Олег Масло, розглянули 6 справ. Чотири з них стосувалися житлових питань, решта - про визначення місця проживання малолітніх дітей згідно із заявами батьків.
Попередньо заслухавши матеріали справи, уповноважені надали дозвіл на дарування ½ частини будинку та земельної ділянки дитині.
- Співмешканець, котрий є біологічним батьком, дарує свою частину будинку і земельного наділу – дачна ділянка, своїй малолітній дитині, - ознайомила секретарка комісії Ірина Ізгагіна.
- Інтереси дитини у даному випадку – захищені, тому ми тільки вітаємо таке рішення, - додала Ніна Засенко.
Наступна позиція - про надання дозволу на поділ спадкового майна, що було власністю золотоніського загиблого захисника.
- Сім’я набула права на спадщину і вирішила розділити спадкове майно, - деталізували службовці. – Родина хоче виокремити автомобіль, щоб згодом не виникло проблем із його перереєстрацією. Дружина і мати загиблого військового відмовилися від спадщини, і розділили майно між двома дітьми.
Члени комісії надали згоду батькові на укладення договору дарування будинку синові. Суть полягає у тому, що дідусь-власник будинку, де проживає двоє неповнолітніх дітей, дарує батькові діток житло. Діти є і залишаються правокористувачами нерухомого майна. Їхні права не порушені, вони навіть набувають статусу правонаступників.
Останньою із житлових справ розглянули матеріали про дарування батьком свого майна у Золотоноші своїй малолітній доньці.
З ким проживатимуть сини?
Друга частина зібрання стосувалася визначення місця проживання малолітніх дітей.
Першою розглянули справу 33-річного переселенця із Запорізької області, який переїхав з цивільною дружиною та двома синами до Золотоніської громади у квітні 2022 року. Родина винайняла житло у приміському селі. У лютому 23-го дружина подалася до Польщі, хлопчики 10 і 11 років лишилися з батьком. У травні обіцяла повернутися. Але вже червень – ані матері, ані грошей. Протягом 4-х місяців чоловік сам опікувався дітьми: готував їсти, доглядав, дистанційно допомагав вчитися. Жили на державні виплати як переселенці.
Михайло звернувся до органів опіки і піклування Золотоніського міськвиконкому, щоби визначити місце проживання дітей. Бо дружина останнім часом почала погрожувати телефоном:
- А будеш багато розказувати, то взагалі дітей заберу.
Це реакція щодо дати повернення та грошей. Хоча у Польщі отримала статус біженки і має виплати.
Начальниця управління праці та соцдопомоги Тетяна Лукомська зауважила, що переселенка повинна була у лютому повідомити службу про зміну місця реєстрації. Оскільки вона цього не зробила, то відтепер матиме проблеми з правоохоронними органами.
Фахівці служби у справах дітей – Ірина Ізгагіна та Наталія Романова обстежили умови проживання запорізької родини. Батько створив для синів належні умови для проживання і навчання. Розпахав город і засадив картоплею та овочами. Телефоном розмовляли з матір’ю дітей. З діалогу зрозуміли, що наміру повертатися в Україну на даний час у неї немає. Старший хлопчик висловлює категоричне бажання проживати з батьком, а менший - сумує за мамою і хоче, щоб вони жили усі разом, як раніше.
Центр надання соцпослуг взяв сім’ю під супровід: раз у тиждень забезпечує сім’ю соціальним хлібом, надає послуги творчого розвитку дітей у студії гончарного мистецтва. Батько ж наразі вирішує питання подальшого навчання дітей в навчальному закладі громади, офіційного працевлаштування, через день привозить на власному авто хлопчиків у місто, у парк розваг або в центр надання соцпослуг.
Уточнивши деталі та вислухавши позицію батька, комісія визнала за доцільне визначити місце проживання синів з батьком. Це юридична процедура, що в подальшому дозволяє батькові вирішувати самому питання стосовно дітей.
Тато – на війну, мама - заміж, а куди доньку?
Доки тато воював, мама «вийшла» заміж. Але у новій родині її доньці місця немає. Новий цивільний чоловік жінки не сприймає чужу дитину. Про це він прямо і чесно заявив службовцям під час обстеження нових вимушених умов проживання маленької дівчинки.
- Як таких умов у новоспеченій родині для дитини не створили, - розповіла результати візиту до винайманого будинку Ірина Ізгагіна. – Дитячої кімнати не існує, не відведено навіть дитячого куточку. Є тільки відкидне ліжко. Дитячий одяг вперемішку з одягом для дорослих. Мене особисто дуже насторожує відношення матері до своїх прямих обов’язків.
Комісія заслухала директорку підприємства, де донедавна працювало подружжя. Але жінку через порушення трудової дисципліни вона змушена була звільнити, а чоловік з 24 лютого 22-го воює. За словами керівниці, її підлеглий – безвідмовний відповідальний працівник. Вона переймається його станом здоров’я після двох поранень. Каже, що неодноразово була свідком на підприємстві, як дівчинка з радістю спілкується з батьком, і як кардинально міняється її настрій, коли її забирає мама.
Посадовці поспілкувалися з батьком та матір’ю дитини. Висновок був одноголосним – дівчинці доцільно жити з батьком, який не проти її побачень з матір’ю. При виникненні проблемних ситуацій вона може звернутися до службовців, аби вони визначили місце і час таких відвідин.
- Мене найбільше вразило те, що головним вашим аргументом є: хто її водитиме в садок у серпні, як він поїде на фронт, - не стримався Олег Масло, після пояснень матері. – Гадаю, до цього часу батька дитини демобілізують.
У переважній кількості справ чоловіки Золотоноші виступили справжніми батьками, котрі переймаються і турбуються про власних доньок та синів. Службовцям же випала доля стояти на захисті інтересів дітей, чиїми проблемами вони опікуються, живуть і пропускають через себе.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
