В одному з передноворічних номерів газети ми опублікували дитяче опитування. «Що таке буржуйка?» - було одне з питань. Маленький Богдан (нині він 10-класник) відповів: «Це моя мама, дружина буржуя. Бо вона завжди каже татові: «Дай грошей, буржуй». Нинішнє покоління дітей змушене зростати в умовах війни, і їм не треба пояснювати терміни, що увірвалися в їхнє життя – тривога, дрон-камікадзе, окопна свічка, кікімора, маскувальна сітка, евакуація, укриття, тривожний наплічник…
У перші дні війни значна частина золотоніських чоловіків стала на захист країни – хто добровільно, хто по мобілізації. Ті, хто лишився в тилу, стали шукати способи своєї участі у загальній справі протистояння ворогу.
— Ми стали думати, яким чином долучитися, що робити, аби допомогти нашим військовим, - пригадує перші дні невизначеності керівник виробництва ТОВ «Київська електротехнічна компанія» Віктор Козоріз. – Нам почали надходити перші прохання від наших земляків, хто стояв на блокпостах, хто вже був на передовій про потребу в обігріві. Та й наш директор – Андрій Іванов спрямував: «Беріть увесь метал, що є, і робіть для хлопців буржуйки».
Андрій Валентинович – уродженець Золотоноші, тут й донині проживає його мама. Він з перших днів війни 2014 року займається волонтерством, постійно на зв’язку із нашими захисниками на фронті, завжди відгукується на їхні потреби.
Тож, зварювальники порізали 5-метрову трубу на кілька шматків і взяли їх за основу для саморобних обігрівачів. Верх і днища наварювали з більш товстої сталі – 10-міліметрової. Їхні буржуйки можна було використовувати не лише для обігріву, а й для приготування їжі.
Тим, хто бажав мати обігрівачі з використаних газових балонів, теж не відмовляли. Але, як зазначає Віктор Вікторович, вони менш практичні. Виготовлені з тонкого металу і тому швидко прогорають. Тож такі пристрої продукували в основному для побутових потреб населення.
.
— У мирний час наші спеціалісти займалися виготовленням прихованих євролюків, які забезпечують доступ до інженерних комунікацій, - ділиться очільник виробництва. – Маємо власний конструкторський відділ. Але нині довелося перепрофілювати виробництво.
Для висококваліфікованих спеціалістів займатися зварюванням буржуйок не складає абсолютно ніяких проблем. Працюючи 13 років з металом, зовсім не важко змінити напрямок роботи.
— Лютневі будні були більш емоційними, - пригадує. – Люди виходили навіть у вихідні і працювали благодійно до 9-10 години, аби тільки бути дотичними до загального процесу. Тоді ми стали збирати метал, відходи – усе, що колись вважали вже не згодиться.
Буржуйки лютого – відмінні від виробів у вересні. Навчилися більш раціонально використовувати матеріал: якщо з однієї і тієї з кількості металу взимку виготовляли 6 буржуйок, то восени – вже 9. Враховуючи побажання військових, вироби стали продукувати нижчими (для зручності у бліндажах), висоту вивідних димових труб теж варіюють відповідно до замовлення – 1,5-2 метри. До того ж, димовиводи стали розбірними, їх можна знімати. Такі впровадження доцільні при транспортуванні.
— Нині на наших виробах стали з’являтися таблички з гаслами “Все буде Україна», рабів до раю не пускають», «Разом ми сила». Ми застосовуємо лазерне різання металу. Це і є своєрідною золотоніською візитівкою, по якій нас впізнають навіть без логотипу.
Не складали рук і влітку: виготовляли захисні кейси для дронів, знову ж таки на замовлення земляків-захисників та волонтерів. Вирізали й пластини для бронежилетів.
Четверо колег мобілізовані до війська. Серед тих, хто лишився на виробництві, - частково придатні до служби та інваліди. Бронь для своїх працівників керівники не просили.
— На потреби військових ми виготовили уже понад 2 десятки саморобних обігрівачів, в основному із власних матеріалів, - зазначає Віктор Козоріз. – Люди працюють протягом робочого часу, проте благодійно. Однак директор оплачує їхню зайнятість, що теж, свого роду, є волонтерством.
Працівники готові працювати і понаднормово, виконуючи індивідуальні замовлення населення. Головне для них, «щоби ніхто не мерз і люди змогли пережити цю надскладну зиму».
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
