Російсько-українська війна несе у собі низку трагічних та радісних подій, які чергуються, змінюючи біле на чорне, а чорне на біле. Ніч з 21 на 22 вересня стала, мабуть, якщо не найкращою за всі 8 років, то точно однією з пам'ятних та емоційних.
215 захисників, зокрема герої полку Азов, повернулися з російського полону.
Серед них - воїни з Азовсталі, світлини яких облетіли свого часу весь світ, "Пташка", котра зачаровувала українців своїм співом під бомбардуваннями, "Хімік", якого прагнули на розтерзання кадирівці та багато-багато інших.
А головне, що командири, яких росіян розцінювали як свій трофей, яким вони кічилися і шантажували Україну, також повернулися. Це очільник полку "Азов" Денис Прокопенко ("Редіс"), його заступник Святослав Паламар ("Калина"), командир 36-ої бригади морської піхоти Сергій Волинський ("Волина"), перебувають нині у Туреччині під особистими гарантіями безпеки Президента Реджепа Таїпа Ердогана. Вони лишаться там до кінця війни - такими були умови обміну
Серед звільнених із російських лабет 215 захисників – 124 офіцери. Також звільнили трьох вагітних військовослужбовиць. Окрім того, за посередництвом принца Саудівської Аравії, країна-терористка звільнила 10 іноземців, яких свого часу так звана ДНР засудила до страти.
Героїчних захисників України обміняли на підозрюваного у державній зраді кума путіна Медведчука, але це не перешкоджає розгляду його справ у суді, а СБУ вже отримали від нього всі необхідні свідчення. Натомість, якщо кума путіна оцінили у 200 українців, то за "Редіса" та інших ми віддали 55 росіян різного статусу - від рядового до полковника. Тобто 1 на 11. Цьому сприяв нещодавній вдалий контрнаступ на Харківщині, де ЗСУ вдалося захопити чимало окупантів.
Вночі Президент України Володимир Зеленський поспілкувався з легендарними командирами. Але не варто забувати, що у російському полоні й досі лишаються сотні наших співвітчизників. Зокрема золотонісці чекають вдома на Марину Голінько - лікарку, яка бореться за нашу свободу та незалежність. Ми не забули і ми докладемо зусиль, щоб Марина знову невдовзі побачила рідну домівку! Чекаємо Степана Білоокого! Чекаємо на звільнення усіх, хто жертвує собою заради нас!
У висновку в день, який росіяни і без того сприйняли болюче, адже їхній фюрер оголосив мобілізацію, став чи не кращим днем в історії незалежної України!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити.
