Юнь Благодатного, надихнувшись прикладом своїх однолітків із Золотоноші, вирішила створити майданчик для дозвілля та корисних справ. Зразок благодатнівцям подали підопічні очільниці Молодіжного клубу журналістики Оксани Червякової.
Йому самому дуже припала до душі діяльність золотоніського клубу і він розумів, що серед його юних односельчан також є енергійні та ініціативні, охочі до такого дозвілля діти.
— Я розпитав учителів нашої школи, поцікавився, хто найбільш завзятий, кому цікаво бути в центрі різних подій, - розповідає Дмитро Володимирович. – Ми зібралися і з’їздили до Золотоноші, аби подивитися та зрозуміти – як живе і працює золотоніська молодь. Це був перший крок, щоб показати, що можна робити подібне.
Поспілкувавшись із Молодіжним клубом, діти Благодатного зрозуміли, що можуть не гірше: писати гранти, влаштовувати толоки, організовувати кіноперегляди тощо.
Дмитро Шевченко має намір активно підтримувати молодь, принаймні – на старті. Зокрема, він поклопотався за виокремлення приміщення, одного зі шкільних класів, де юнаки та юнки зможуть організувати собі власну зону дозвілля, так би мовити, штаб, де проводитимуть час, розважатимуться, навчатимуться новому і плануватимуть свій внесок у розвиток села.
Тож, Дмитро Володимирович вважає за необхідне підтримати дітей, допомогти їм стати на ноги у цій ініціативі, зібрати довкола себе якнайбільше однодумців та встановити комунікацію для подальшого спілкування з тамтешніми спонсорами, підприємцями, які зможуть допомагати реалізовувати задуми та ідеї. Крім того, староста чекає від молодих людей пропозицій та думок, які можна втілити у життя та принести користь громаді і селу зокрема.
— Для мене зараз важливо, щоб цей потяг – розігнався, щоб вони не перегоріли і не втратили жагу та енергію. А далі – головне не заважати і направляти у правильне русло. Таким чином функціонує золотоніський Клуб, тож будемо йти до цього і ми, - зазначив староста.
Нині задіяно не більше десяти юнаків та юнок. Але проєкт тільки-тільки почав формуватися і Дмитро Шевченко переконаний: коли діти побачать, що це цікаво, весело, що це дає можливість якнайкраще проводити своє дозвілля – долучатимуться активно і охоче, тож ця кількість однозначно зростатиме.
До того ж, таких дітей можна буде залучати до різних заходів, що безпосередньо покращують село, скажімо, висадити дерева, прибрати локацію, облаштувати зону відпочинку та багато-багато чого іншого.
— Я вважаю, що це дуже хороша школа життя, яка дозволить їм бути на крок попереду своїх ровесників. Адже багатьом речам, зокрема комунікації, неординарному мисленню, соціальним навичкам – всьому цьому молоді люди зможуть навчитися ще задовго до того, як настане час іти в самостійне життя. Доки всі будуть тільки набивати синці, ці діти розумітимуть, що вони вже багато чого пізнали і пройшли, а головне – навчилися приймати рішення і брати відповідальність за них.
Староста відзначає, що вже зараз молодь є за що похвалити: щоб заявити про себе, вони прибрали територію від річки до центру села – визбирали сміття на узбіччі, серед насаджень. Крім того, наразі діти розробляють план, як краще освоювати приміщення, яке невдовзі зможе стати їхньою другою домівкою. У цей перелік можна віднести думки щодо створення меблів з тих же таки вантажних піддонів, а також – спроби написати грант, що може покрити видатки для ремонту або ж технічного забезпечення.
Ідей багато, лишається тільки чекати, що саме оберуть діти. Дмитро Володимирович вважає, що це неодмінно має бути саме їхній вибір, без будь-якого тиску. Аби саме молодь і надалі виступала ініціаторами запровадженого руху.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
