04 вересня 2022 08:00
Як добре ви знаєте поезію?
Поезія - це світоч нашої душі. Українська література славиться своїми письменниками та поетами. Але наскільки добре ви знаєте нашу поезію?
Херсонські прерії — мов Січ, А кобзарем — херсонський вітер, І рідним був одразу клич: — Вставайте! Кайдани порвіте!
І застиг він на роки і на століття У золотому німому захопленні: — Дайте покататися, дядьку! А ні, то візьміть хоч на раму...
Думою тугу розвіюю, щоб був я завжди такий, яким мене мати вродила і благословила в світи.
І забудеться срамотна давняя година, І оживе добра слава, слава України, світ ясний, невечерній тихо засіяє. .... Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!
В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей, Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей.
В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш…
А вона, як мрія сна чарівна, сяє вродою святою, неземною чистотою, сміючись на пелюстках, на квітках променистою росою.
Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Антена повертається соняшником проти світла,
Чутливо ловить у небі ранкові сигнали.
Ловить сигнали для тих, до кого звикла,
доки вони її радісно розпинали
Чи легко упіймати застояне повітря
провулків архаїчних, немов дагеротип,
коли твоя робітня – завалена дровітня,
і не виходять очі, а іноді роти?…