В одному з сіл Золотоніщини, яке розташоване вздовж траси, беручкі господині створили благодійний пункт «Центр Волонтерства». У приміщенні колишньої аптеки облаштували їдальню. Готують гарячі обіди і безкоштовно годують військових, які проїжджають повз.
Ідею створення осередку виношували давно. У перші дні повномасштабного вторгнення плели сітки, робили тушкованки. В одному з телефонних додатків староста села Валентина Чернець створила групу «Сільські новини». У ньому вели переписку про події, зустрічі чи необхідну допомогу. Там же обговорювали створення благодійного пункту.
— Спасибі людям, які безкоштовно надали приміщення, жителям села, які поділилися меблями, побутовою технікою. Не платимо ні за світло ні за оренду. Чайник, холодильник і мікрохвильову теж принесли люди з дому. Посудом поділилася керівниця місцевого будинку культури. Ми створили графік чергування. З 7-00 до 13-00 двоє дівчат. З 13-00 до 19-00 їх змінюють ще двоє, - розповідає одна з організаторок благодійної локації Марія Журило.
У багатьох учасників волонтерської групи захищати рідну землю від російських загарбників пішли рідні, друзі і куми. Майже в кожного на фронті знайомий.
— Ми – мирні люди, не звикли до піксельної форми. Вперше, коли до кухні зайшли два десятки «орлів» під два метри зросту, у повному боєспорядженні – було страшнувато, - зізнається Марія Петрівна. – Зараз звикли. Раніше «загукували» їх до їдальні, нині ж ті, що постійно їздять вже самі заходять. Напередодні дзвонять, питають, чи можемо ми затриматися, бо під’їдуть пізніше, то як тут не залишитися? Ми їх годуємо і даємо з собою. Бувало що й сотня вдень заходила. Тоді швидко варимо чергову порцію макаронів, смажимо м'ясо, робимо бутерброди і роздаємо чай, каву й воду. А пиріжки пекли й чотири рази на день.
Кістяком створення пункту стали працівники школи: Марія Журило, Оксана Гриб, Зоя Ющенко, Вікторія Власенко, Тамара Петренко, Світлана Хведченя, а також директор будинку культури Алла Сидоренко, бібліотекар Ольга Єщенко та ініціативні жителі села: Надія і Роман Ануфрієві, Валентина Царенко, Світлана Кононець, Олена Степанець, Тетяна Титаренко, Анна Гриб, Гуля Стороженко, Людмила Кузьменко, Яна Івахніна, Валерія Власенко, Юлія Бардашевська, Людмила та Галина Вовкостріл, Олена Алексеева, Наталія Копитько, Галина Шквара та Галина Литовченко.
— Це нашої дитини, яка воює з 2014 року, - пояснює Алла Сидоренко. І переходить до кухні: - Приходимо на роботу о 7 ранку. Щодня має бути перше, друге і компот. Відкриваємо холодильник і дивимося: якщо борщу трішки, то варимо нову порцію. Потім кашу чи макарони. І ще котлети, сирники, млинці. Можемо зробити гарячі бутерброди. Щодня є біляші, пиріжки й круасани.
Булочки, круасани, біляші, пиріжки з картоплею й капустою. Окрім цього раз на тиждень більше сотні кондитерських виробів передає для військових на передову.
— Замішую два види тіста. Одне для смажених пиріжків, інше – для випікання у духовці. Начинка здоби варіюється: яблучне повидло, вишня, мак, паста зі згущеного молока. До відкриття їдальні, о 7 ранку, теплі пиріжки і біляші готові, - розповідає енергійна Надія Миколаївна. Каже, що за 5,5 місяців мала лише 3 вихідні. І додає, що поки не було волонтерського пункту печені пиріжки військовим роздавали безкоштовно в центрі села.
Волонтерську роботу більшість поєднує з офіційною. Окрім того вдома господині встигають прибрати в хаті, попорати хазяйство, прополоти городи, накуховарити і зробити закрутки.
З харчами волонтерській кухні допомагають небайдужі. І жінки щиро вдячні всім:
— Нами опікується народний депутат України Віталій Войцехівський. У нього слово ніколи не розходиться з ділом: сухі сніданки, супи швидкого приготування, олія, томатна паста, начинка для здоби – це традиційний і регулярний список «подарунків». Також значний внесок роблять голова районної військової адміністрації Ірина Тернова та очільник місцевого ОТГ Руслан Семенюта, - перераховує Марія Петрівна. - Ковбаса, тушкованка, фарш, згущене молоко, мука, олія, сосиски – надає СТОВ «Агрофірма «Маяк». Директор товариства Олексій Васильченко завжди на зв’язку.
Багато допомагають селяни: закрутки, овочі, фрукти, навіть борошно чи олія, якщо потрібно. Виручають й місцеві підприємці (Галина Штейнле, Руслан Шафар, Наталія Мулявська).
П’ять з половиною місяців триває повномасштабне вторгнення росії на територію суверенної України. Наші мужні воїни ЗСУ хоробро боронять рідну землю. Волонтери і благодійники по всій країні об’єднуються для укріплення позицій і забезпечення міцного тилу. Наша нація – незламна, сильна і незалежна. Разом до перемоги!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
