Сьогодні перенесемося на Закарпаття. Зазвичай, я розповідаю про екзотичні маловідомі куточки нашої країни. Натомість сьогодні ж буде місто, яке досить відоме українському мандрівникові. Мова піде про Ужгород.
Так, місто на березі річки Уж (не плутати з однойменною рікою на Поліссі) - однозначно туристичне. За свою історію Ужгород багато разів переходив з одних рук в інші. Такий інтернаціональний коктейль зробив з цього міста справжній скарб для мандрівника.
Що подивитися у місті? Можете загинати пальці: архітектура XVIII-XIXст., пішохідні вулиці, прекрасна набережна з липовою алеєю, пішохідний міст, замок, музей під відкритим небом... Є у міста і своя солодка візитівка - це смачний торт, який так і називається — «Ужгород».
А ще місто має свою фішку... навіть дві. Перша - це цвітіння сакур. Хоча Ужгород і був одним із перших, хто насаджував цілі алеї цього екзотичного дерева, сьогодні вже важко знайти міста, де б не було своїх сакур. А тому — перейдемо до другої «фішки» цього міста - маленькі скульптури, які рівномірно розкидані по історичному центру міста. Кожна з них по своєму мила і має за собою цілу історію.
А тепер ми плавно підходимо до головної історії даного допису. Прогулюючись набережною, Ви помітите, а можливо і ні — перило незвично "зав'язане" вузлом. Це не заводський брак і не елемент декору... це також скульптура і за нею стоїть ціла історія нашого славетного земляка.
Ім'я його Іван Фірцак. Уродженець села Білки, що на Закарпатті. Відомий у світі борець, силач (зараз модне слово "стронгмен"), артист цирку і найсильніша людина світу 1928 року. Виступаючи перед публікою, Іван Федорович об'їхав 64 країни світу. Багато трюків українського богатиря і досі не можуть повторити.
Іван Фірцак або як його називали Кротон мав усе: гроші, винагороди, славу, визнання. Та як це буває часто, згубила великого атлета любов до Батьківщини...
Сплативши компенсацію, через суд, власнику цирку, Іван Федорович повернувся до рідного Закарпаття, яке згодом потрапило під радянську окупацію... НКВД конфіскувало всі нагороди атлета і доклало усіх зусиль, щоб ім'я українського богатиря було забуто. Сина спортсмена було репресовано і засуджено до каторги...
Помер Іван Фірцак у рідному селі. Ще замолода він був прооперований, йому було встановлено пластину, яка потребувала планової заміни і почала нагнивати. На операцію атлет потрапити не зміг, бо для цього потрібен був виїзд закордон.
Сьогодні на честь цього великого українця в рідному селі встановлено пам'ятник, для якого позував Василь Вірастюк. А також написана книга і знятий фільм "Іван Сила", головну роль в якому зіграв інший український богатир Дмитро Халаджі.
Ось такі «дрібнички» в українських містах можуть приховувати в собі цілі історії великих українців. Людей, якими ми дійсно маємо пишатися і котрих ми в жодному разі не маємо права забути.
Любіть Україну! Відкривайте її для себе!
Лишу Вам тут посиланнячко на якісний УКРАЇНОМОВНИЙ кінопродукт.
А з Вами був — #DrMozolok
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
