Друзі, сьогодні мав бути допис медичного характеру... та все змінила стрічка новин... Вранці кацапи завдали ракетного удару по місту, в якому я провів 6 років життя, місту, яке зробило мене лікарем...по чудовому куточку Українського Поділля. Моя люба Вінниця, тримайся...молимось за тебе.

У тому місці, де було нанесено удар, не було жодного об'єкту військової інфраструктури... просто влучання ракети в центр мирного міста. Що це, якщо не тероризм??? А я вам відповім...

знання — це теж зброя. Якщо ми не будемо знати нашої історії, нас і на далі годуватимуть "історією", написаною для нас нашими ворогами.

Натомість те, що відбувається зараз в Україні — це показовий геноцид української нації. Мета терору - залякати. Українці не бояться... Мета геноциду - знищити українців, які не бояться. І триває він вже понад 300 років.

При слові геноцид, ми згадуємо голодомор та сталінські табори... Та я сьогодні хочу нагадати вам не менш трагічну сторінку української історії, яку я вперше відкрив для себе у жовтні 2018 року. Назва її — Батуринська трагедія. Впевнений, для багатьох з вас це буде відкриттям, бо у школі ми вивчали іншу історію, написану не про нас, а для нас!

Отже, що ми знаємо про Івана Мазепу?

Гетьман-зрадник, який у розпал північної війни перебіг на сторону ворога - шведського короля Карла ХІІ. Таку історію нам написав у свій час Петро І. Узагалі, його по-праву можна вважати батьком рашиської історії і персоною, яка створила «росію», просто з нуля переписавши все!..

Дикі племена на болотах, що платили данину монголам - не найкращий бекграунд для могутньої держави. І Пьотр дає указ писати нові книги з історії, де називає Московське царство — правонаступником Русі — «росією».

А щоб українці з білорусами не посягали на її статус, їх у свою чергу почали називати малоросами і білоросами.

Ну а правили ними, на правах "старшего брата" - вєлікороси. Цікаво, що до цього білорусів називали історично вірною їх назвою – литвини. З українцями ще цікавіше... Аж до початку ХХ ст. в Австро-угорській імперії мешканців України називали русинами, тобто нащадками Русі. Але то таке, адже ми відійшли від теми.

Повернемось до постаті Мазепи. Іван Степанович, вступаючи у повноваження гетьмана, у 1687 році підписував Коломацькі статті, де були прописані його відносини, як очільника Малоросії у складі "російської" імперії.

І однією із статей, був пункт, де імператор (Пьотр) зобов'язувався захищати кордони тогочасної України.

І, звичайно, коли Швеція йшла війною до меж нашої держави, Пьотр просто забув про ці угоди. А Мазепі не лишалось нічого, окрім як шукати іншого союзника, щоб зберегти свою державу.

Спроба ця, на жаль, не мала успіху. І, здобувши перемогу у Полтавській битві, Петро називає Мазепу зрадником, черговий раз від руки переписує історію. І найбільш печальне, що саме вона на сотні років потрапить до наших підручників.

Щодо самого Мазепи... Окрім вигнання він здобуває іншу кару — анафему від православної церкви. Нагадаю: Іван Мазепа - особа, коштом якої та за правління якої було збудовано найбільше церков за всю історію України; більше того, це була ціла архітектурна епоха, що отримала назву Козацьке (Мазепинське) бароко. І в подяку від церкви він отримав, де-факто, прокляття.

А до чого тут Батурин, нині провінційне містечко Чернігівщини? На початку ХVIII ст. — це була столиця Гетьманщини і особисто Мазепи. 13 листопада 1708 року все населення Батурина було знищене… усі 15 000 чоловік, 10 000 з яких цивільні. Усі, незалежно від віку та статі: старці, жінки, діти.

Археологів, які були на розкопках, кидало в жах, коли вони знаходили братські могили зі слідами тортур та потрощеними черепами: повішання, колесування, четвертування, саджання на палю. А потім – місто було спалено до тла, разом з православними церквами...

І тут я, без політики, хочу віддати шану третьому президенту України - Віктору Ющенку, за вклад саме в нашу історію і за висвітлення цього забутого акту геноциду українців.

Хто ми зараз? Як нас називають кацапи? Бандерівці. А чи знали ви, що на початку ХХ ст. проукраїнськи налаштоване населення називали петлюрівцями... а ще раніше мазепинцями. Така вже вона — ціна любові до своєї держави.

Друзі, зазвичай, мої дописи завершуються якимось резюме. Сьогодні воно буде таким: щоб любити свою країну і знати хто ми, потрібно знати нашу історію. Цікавтеся, шукайте, розвивайтеся. У нашій історії багато місця для жалю, але не менше й славетних сторінок.

Я писав, мова - це наша зброя! І знання — це теж зброя. Якщо ми не будемо знати нашої історії, нас і на далі годуватимуть "історією", написаною для нас нашими ворогами.

Вінниця, тримайся! Вся Україна в жалобі з тобою.

#DrMozolok

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися