Тест: повправляйтеся у фразеологізмах

Волинка — духовий музичний інструмент, що складається з наповненого повітрям шкіряного мішка і вставлених у нього трубочок-сопілок. Мелодії волинки одноманітні, нудні, тягучі, що й породило вислів.

Вислів походить з тієї самої біблійної легенди, що й фразеологізми "дерево пізнання добра і зла" та "заборонений плід". За народними уявленнями, деревом пізнання добра і зла була яблуня, і саме її яблуко скуштувала Єва, спокушена змієм.

Багато легенд існує про давньогрецького філософа Діогена, який жив у IV ст. до н. е. Він усім доводив зневагу до побуту, задовольняючись лише найнеобхіднішим. За переказами, Діоген жив у бочці, вважаючи будинок зайвою розкішшю.

Раніше чоботи звичайно були кольорові (жовті й червоні) і чорні. Заможні люди носили кольорові. Той, хто хотів виділитися серед бідняків, але вдосталь грошей не мав, справляв собі чоботи двох кольорів. Коли дорогі чоботи зношувались, до кольорової халяви пришивали чорну нижню частину, яку називали пришвою. Такі чоботи продавалися дешевше від нових жовтих чи червоних.

У давніх народних уявленнях борода була ознакою мужності, втіленням великої сили, росту, плодючості. А ще, вхопивши чоловіка за бороду, можна його контролювати, примушувати виконувати свої бажання.

Вираз пов’язаний із життям визначного державного діяча Давнього Риму — Юлія Цезаря. Переходячи з військом через річку Рубікон, що була кордоном між Умбрією і Галлією в 49 р. до н. е., Цезар порушив розпорядження сенату, за яким він не мав права очолювати війська в межах Італії, і розпочав громадянську війну. Перетнувши Рубікон, Цезар переможно рушив до завоювання повної одноосібної влади в Римі.

За українською міфологією, Мідний Лоб (Лісове Чудо) — істота, яка живе в лісових нетрях; заступник мисливців. У казках часто виступає як дарувальник: дарує героєві хустинку-самобранку, чарівні пір’їнки, гуслі, а також силу, живу воду та ін.; досить про нього згадати або назвати, щоб сам з’явився. Етнографи припускають, що цей персонаж є сторожем скарбів. Жодного зв’язку з металами він не має: мідний — синонім жовтого. Є казки, у яких це лісове чудовисько золоте. Від його дотику в царевича золотіло волосся. Вважається, що вислів "мідний лоб" походить із Біблії. У Старому Завіті у книзі пророка Ісаї про язичників сказано так: "А що знав я, що ти впертий, що твоя шия — залізна палиця, що лоб твій мідяний".

(продовження – ніж багатому ввійти в царство небесне) 

Вислів належить Ісусу Христу, однак саме походження вислову неоднозначне. За однією з версій, верблюд — це товстий канат, виплетений з верблюжої шерсті, його справді неможливо втягнути в голку. За іншою — вушком голки жителі Єрусалима називали одні з міських воріт, які були надто низькі й вузькі, щоб пропустити караван верблюдів. Широковживаною стала перша частина вислову.

Назва Еl Dогаdо перекладається з іспанської як "золотий". Це неіснуюча легендарна країна, яку шукали з XVI ст. на території Латинської Америки європейські завойовники. Ця країна нібито була багата золотом і діамантами.

У старі часи, до винаходу електрики, картярі збиралися для гри вечорами при свічках. Інколи зроблені ставки і виграш переможця були настільки малі, що не варті були навіть свічок, які горіли під час гри. У подібних випадках ще кажуть, що шкурка вичинки не варта.