Горе не обирає дат і не питає дозволу. Воно приходить раптово, залишаючи по собі біль, який не вщухає. Знову чорна звістка сколихнула громаду, знову сльози й тиша, що промовистіша за будь-які слова.

У суботу, 4 квітня, у Меморіальному парку Золотоноші зібралися рідні, друзі, побратими та небайдужі містяни, аби провести в останню земну дорогу свого земляка — Євгенія Руденка.

Йому було лише 34. Попереду могло бути ще стільки — родина, діти, плани, життя… Але війна обірвала цей шлях.

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися