Загроза поширення небезпечного вірусу змінила плани спортсменів і віддалила від мрій дитинства. Епідемія призупинила спортивне життя і в Україні, і у Золотоноші. Однак спортсменам необхідно постійно підтримувати форму. Тож, ми з’ясували, як це вдається нашим землякам в умовах карантину, коли спортзали зачинені.
Олексій Дробязко – майстер спорту міжнародного класу з кіокушин карате, багаторазовий призер Європи, учасник чемпіонату світу, відомий у Золотоноші спортивний тренер-викладач східних єдиноборств ДЮСШ. Він добре знає, що для юних спортсменів різка зміна обсягів навантаження, графіку тренувань і видів діяльності може вкрай негативно вплинути на їхні результати та фізичну форму. Тому намагається під час спілкування телефоном забезпечити гармонійний фізичний розвиток своїх підопічних. Нещодавно п’ятеро вихованців Олексія Дробязка взяли участь у відкритому чемпіонаті Полтавської області з кіокушин карате. Успішним цей турнір став для Костянтина Озірського та Богдана Свинчука. Юні спортсмени готувалися до чемпіонату України та Європи.
- Карантин вніс корективи і у моє життя, і у спортивний розпорядок дня моїх вихованців. Вдома підтягуємося, робимо вправи, допомагають підручні матеріали. Діти телефонують, питають, що робити – даю поради. Узагалі-то наш вид спорту доволі складний і потребує особистої присутності. Потрібно дивитися, що дитина робить і відразу ж виправляти помилки. Зараз єдине, що робимо дистанційно, – фізичні вправи, розтяжки, масові вправи. У нас є призери Європи, призери України, чемпіонату України. Я горджуся своїми вихованцями. Костянтин Озірський був другим на чемпіонаті Європи в Іспанії, Артур Папаян – здобув друге місце на чемпіонаті України, Георгій Дробязко і Денис Старіков – чемпіони й призери чемпіонату області по карате. Під час карантину усі залишаються вдома, але для спортсменів навіть кілька днів без тренувань – це випробування. Тож для мене важливо, щоб мої підопічні не втратити практичні навички.
Олег Близнюк - гирьовик, майстер спорту України, чемпіон України з гирьового спорту 2016-2017 років у різних вправах, у 2016 році став чемпіоном світу з гирьового хортингу. Тоді молодий спортсмен у вправі «ривок гирі» став абсолютним чемпіоном, піднявши за 5 хвилин гирю, вагою
- Зі спортивного боку карантин – це дуже негативно, адже всі плани пішли шкереберть: наприкінці березня в Житомирі мав відбутися чемпіонат України. Я на цьому турнірі представляв Черкащину. На роботі вже був готовий наказ про відпустку на змагання. Я до цього чемпіонату готувався три місяці. Це щоденні тренування і наполеглива фізична праця. Раніше тренувався у спортзалі недалеко, а тепер все позачиняли. А щоб відновити форму, треба щонайменше три місяці тренувань. Сподіваюся, що ці тимчасові обмеження скоро закінчаться, ми повернемося до буденного життя і більше цінуватимемо те, що маємо.
Інна Статкевич - майстер спорту України з боксу. Брала участь у міжнародних турнірах у Латвії, Ризі. Наприкінці 2019 року у Черкасах виступила на Кубку України, де виборола перше місце.
- Ці останні змагання вкрай важливі для мене. Саме за участь у них мені присвоїли майстра спорту. Карантин змінив усі мої спортивні плани. Так, 9 квітня у Києві мала відбутися матчева зустріч між збірними України та Німеччини. Тепер ці змагання перенесли на 11 травня. В Україні створена ліга жіночого боксу, яка має назву «Українські левиці». Я входжу до цієї федерації і мала представляти українську збірну у запланованому матчі. Не знаю, чи він відбудеться, але готуюся й далі.
- Тренування ніхто не відміняв, тренер щодня телефонує. Маю свій план підготовки, зараз тренуюся зазвичай у лісі, інколи забігаю на стадіон, а так в основному в домашніх умовах. Поки навантаження роблю фізичними вправами, інших умов займатися боксом наразі немає. Впродовж карантину кардинальних змін в особистому житті не відбулося, окрім того, що зараз приїхала у рідний Гельмязів. Живу у Києві, там і тренуюся. Ще у 2008 році поїхала із села. Спочатку у Броварах 6 років навчалася у спортивній школі, але підкоряла легку атлетику. Згодом перевелася вчитися у Київ, а потім мене якось «закинуло» на бокс, захотілося займатися цим видом спорту, щоб бути ще сильнішою. Найголовніше для мене у боксі – бути холоднокровною і зібраною. Це мені тренер завжди каже, коли я виходжу на ринг. Стараюся виконувати всі рекомендації свого наставника.
Микола Строкань - головний спеціаліст з організації спортивно-масової роботи відділу у справах сім’ї, молоді і спорту Золотоніського міськвиконкому. Разом з командою брав участь у чемпіонаті області з футболу, де займали призові місця.
- Все моє життя пройшло з футболом. Хочу сказати, що у Золотоноші популярним був і є цей вид спорту. У нашій спортивній школі, починаючи ще із 1968 року, найбільше було створено секцій, де діти займалися саме футболом. У квітні-травні було намічено багато змагань. Взимку два місяці проходив чемпіонат міста з футболу. Грали команди і з міста, і з району. Планували 28 березня провести турнір імені Адаменка з волейболу, вже й замовили медалі та кубок для переможців, але через карантин змагання перенесли. 14 березня золотоніські команди ветеранів повинні були брати участь у фінальній частині чемпіонату області з міні-футболу. Там мали змагатися у 5 різних вікових категоріях, починаючи від 40 років і аж до 60. Але через карантин – все відмінено. Як воно буде далі – побачимо. Думаю, коли завершаться ці обмеження, обов’язково проведемо запланований турнір, відбудуться і фінальні змагання чемпіонату області.
