14 лютого 2020 Світлані Паколь виповнилося 23 роки. І хоча дата не кругла, та саме це свято стане особливо пам’ятним для дівчини: за кошти держави юнка отримала однокімнатну квартиру. Вона - з числа дітей, позбавлених батьківського піклування. З 12 років нею опікувалася старша сестра Тетяна. Світлана перебувала на квартирній черзі Золотоніського міськвиконкому протягом 6 років.
У серпні минулого року на засіданні обласної комісії з розподілу коштів субвенції державного бюджету для Золотоноші виділили 1 мільйон 85 тисяч 403 гривні для виплати грошової компенсації трьом особам відповідно до існуючої черги: двом позбавленим батьківського піклування - Світлані Паколь і Катерині Ліснічук та одній дитині-сироті – Артему Романенку по 361 801 гривні кожному. Ці кошти були перераховані пропорційно на їхні карткові рахунки.
- Програма передбачає певні умови, - пояснює начальник служби у справах сім’ї, молоді і спорту Ніна Засенко. – Гроші на придбання житла повинні бути використані протягом року. Інакше вони повернуться у державу. Обрані для купівлі квартира чи будинок повинні бути «під ключ»: наявність опалення, водопостачання, водовідведення, каналізації, зроблений ремонт. Труднощі складало те, що ріелтори на ринку нерухомості не хочуть працювати з безготівковими коштами та у національній валюті. Розглядались кілька десятків пропозицій.
Та це вже була фінішна процедура. А тоді, на старті, у жовтні 2019 року, для успішної реалізації проєкту підключилася ціла команда фахівців. Лідія Козицька з управління ЖКГ, Наталія Скиба з Центру соціальних служб та Ніна Засенко із служби у справах дітей, начальник управління праці та соціального захисту населення Тетяна Лукомська. Службовці зібрали пакет документів, заключили договір з банком, забезпечили нотаріальний супровід.
- З державною програмою з виділення компенсації на придбання житла дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, ми почали працювати з серпня 2019 року, - каже Тетяна Лукомська. – До того управління праці працювало лише з інвалідами I групи з числа учасників АТО та членами сімей загиблих в АТО. Обране для Світлани житло ми обстежили комісійно і дали згоду на його придбання.
За умовами програми, помешкання може бути придбане не обов’язково у Золотоноші, але в межах Черкаської області. Протягом 10 років воно не підлягає даруванню та продажу.
Нам вдалося поспілкуватися із щасливою власницею квартири Світланою у перші дні березня. Дівчина здобула фах кухаря-кондитера у Золотоніському професійному ліцеї. Має бажання працювати за омріяною спеціальністю. Але змушена опікуватися хворою матір’ю, яку не можна й на хвилину залишити без нагляду.
- Пройшло вже 2 тижні, відколи я отримала квартиру, - радо поділилася дівчина. – Але повірити в те, що маю власне житло, й досі не можу.
- Ми проживаємо у вісьмох на 40 квадратних метрах: мама, Світлана, мій чоловік і четверо наших дітей, - розповіла старша сестра Тетяна. – Коли рідні мешкали у гуртожитку, придбали їм деякі меблі. З ними буде й новосілля. День переїзду ще не обговорювали, як і того, де залишиться мама: з нами чи переїде у нове житло. Мабуть, і досі не можемо усвідомити неочікуваного щастя. Квартиру шукали довго. Допомагали друзі, знайомі. Розглянули більше 10 варіантів, доки зупинилися на найприйнятнішому. Зараз хочу, щоб сестричка влаштувала особисте життя, і серйозні стосунки з її коханим переросли у міцний шлюб.
Катерина Ліснічук - теж на порозі новосілля. Для неї службовці вже знайшли житло.
Артем Романенко служить по контракту у Києві. Коли йому було 4 роки, він залишився сиротою. І хоча виховувався у дитячому будинку сімейного типу у Катеринополі, на квартирній черзі стояв за місцем осиротіння.
У черзі Золотоніського міськвиконкому на придбання житла перебуває 21 особа.
